LISOD - онкологічна лікарня з повним циклом допомоги: профілактики, діагностики, лікування і реабілітації з використанням міжнародних стандартів на засадах доказової медицини. У LISOD використовується необхідне сучасне високотехнологічне обладнання для діагностики та лікування онкологічних захворювань.
LISOD - онкологічна лікарня з повним циклом допомоги: профілактики, діагностики, лікування і реабілітації з використанням міжнародних стандартів на засадах доказової медицини. У LISOD використовується необхідне сучасне високотехнологічне обладнання для діагностики та лікування онкологічних захворювань.
Профілактика лімфостазу
Рекомендації щодо профілактики лімфостазу
Що таке лімфостаз?
Лімфостаз — це хронічний або тимчасовий застій лімфи і тканинної рідини в підшкірній клітковині та шкірі.
Ознаки лімфостазу
- Стійкий набряк підшкірної клітковини та шкіри, що зберігається більше місяця.
- Зменшуючись на ранок, набряк протягом дня знову збільшується.
- На окремих ділянках руки набряку вигляд «подушки», тобто пальці можуть не набрякати.
- Якщо на набряк натиснути, залишаються ямки.
- Виникають часто запалення шкіри.
Стадії лімфостазу
Стадія 1
Збільшується обсяг кінцівки, стає набряклою шкіра, згладжується малюнок шкіри.
У горизонтальному положенні набряк, ймовірно, зменшується, може на відпочинку тимчасово зникати, а також після плавання.
Стадія 2
Шкіра стає грубше, набряк твердіє. Глибока ямка залишається при натисканні на тканину. Може виникати біль через надміру натягнуту шкіру. Збільшується маса тіла. Не зменшується набряк після нічного сну.
Стадія 3
Настає «слоновість»: через змінені тканини втрачається контур кінцівки. Через зменшення рухової активності та збільшення кінцівки зростає маса тіла. Виникає тугорухливість суглобів. У підшкірній клітковині накопичується лімфа (лімфоцеле), виникають деформації і грубий фіброз. Часто з'являються трофічні виразки, грибкові та інфекційні ускладнення.
Фактори ризику розвитку лімфостазу верхньої кінцівки після лікування раку молочної залози:
- інфекція, післяопераційна травма, гематома;
- пухлина розташовувалася у верхньо-зовнішньому квадранті грудей;
- після АЛД (аксилярної лімфодисекції) на зону лімфовідтоку проведена променева терапія;
- за результатами лімфодисекції велика кількість лімфовузлів, які були уражені;
- рівень 3 розширення дисекції (обсяг аксилярної лімфодисекції);
- в аксилярній зоні рецидив захворювання.
Ризик розвитку лімфостазу вищий, якщо:
- раніше на кінцівках виконувались операції щодо лімфодисекції;
- ви хворієте на цукровий діабет;
- ви курите;
- в пахвовій зоні проводилася лімфодисекція 3 рівнів лімфовузлів (за і під малим грудним м'язом, перед малим грудним м'язом);
- на зону лімфовідтоку після операції проводилася променева терапія;
- проводилася хіміотерапія;
- до процесу залучено велику кількість лімфовузлів;
- ви страждаєте на ожиріння або є надмірна вага;
- вам було проведено мастектомію.
Виконання біопсії сторожового лімфовузла порівняно з аксилярною лімфодисекцією достовірно знижує ризик розвитку лімфостазу, проте він зберігається. Дослідження свідчать про частоту розвитку лімфостазу від 3,7% до 13%.
З метою профілактики лімфостазу кінцівки на стороні лімфодисекції не слід виконувати:
- забір аналізів крові;
- вимірювання артеріального тиску;
- ін'єкції;
- рентгенологічні дослідження із внутрішньовенним введенням контрасту на стороні лімфодисекції;
- не проводити сеанси акупунктури;
- не повинна виконуватись ліпосакція з косметичною метою;
- не виконувати важкі, травмонебезпечні або повторювані вправи;
- не піднімати важке;
- не наносити татуювання.
З метою профілактики лімфостазу рекомендується:
- підтримувати чистоту шкірних покривів;
- використовувати засоби для зволоження шкіри;
- підтримувати руку у підвищеному положенні під час сну та тривалих поїздок;
- використовувати для миття гіпоалергенні засоби;
- використовувати електробритви з непрямими лезами для видалення волосся;
- використовувати нежорсткі засоби для прання білизни;
- підтримувати в будинку стабільну температуру;
- харчуватися збалансовано;
- при розвитку інфекційних процесів лікування слід розпочинати якомога раніше із застосуванням антибіотиків, призначених лікарем;
- виконувати вправи: ходьба, плавання та вправи, призначені реабілітологом;
- обов'язкове носіння призначених засобів для компресії (еластичних рукавів, бандажів);
- уникати порізів, опіків, укусів комах;
- уникати сонячних опіків чи гіперінсоляції, використовувати відповідні засоби захисту;
- носити вільний одяг, що не облягає.