Рак ротової порожнини

Давно відомо, що вірус папіломи людини може призвести до розвитку пухлин голови та шиї. Але останні відкриття вчених довели, що для пацієнтів з позитивним ВПЛ-статусом ефективність променевої терапії вища, ніж для хворих із негативним ВПЛ-статусом. Більш того, інтенсивність радіотерапії для пацієнтів із позитивним ВПЛ-статусом може бути зниженою. Як наслідок, побічні ефекти будуть менш виражені, що вплине на якість життя хворого.

Рак ротової порожнини – злоякісна пухлина, яка походить із слизової ротової порожнини. У цю групу входять рак тіла язика, дна ротової порожнини, щоки, ясен, твердого піднебіння і піднебінно-язикової дужки, слинних залоз. Захворювання проявляється виразками порожнини рота, що довго не загоюються, або розростанням тканин.

Візуально рак ротової порожнини приймає різні форми. Захворювання ділять на три групи залежно від зовнішнього вигляду злоякісної пухлини: виразкова форма, вузлувата форма і папілярна форма. У разі виразкової форми осередок хвороби – це незагойна виразка на слизовій рота, яка швидко збільшується. При вузликовій формі відбувається утворення щільних вузликів, що мають чітку форму і збільшуються в розмірах. У разі папілярної форми пухлина являє собою щільний наріст, який звисає в порожнину рота; цей вид піддається лікуванню краще за інших, бо не поширюється на інші прилеглі тканини.

Рак ротової порожнини вражає переважно чоловіків від 54 до 75 років. У 95% і більше випадків спостерігається плоскоклітинний рак. Якщо хвороба не виявлена в початковій стадії, лікування може бути дуже складним і тривалим.

Діагностика

При бесіді з пацієнтом онколог ЛIСОД розпитає про симптоми,що з'явилися,  фактори ризику і перенесені захворювання. Після цього він огляне голову, шию, порожнину рота, промацає лімфатичні вузли.

Клінічне розпізнавання плоскоклітинного раку слизової оболонки порожнини рота засноване на знанні особливостей розвитку цієї форми злоякісної пухлини і не викликає великих труднощів. Необхідна оцінка локалізації пухлини, її розмірів, ступеня поширення та клінічної форми росту. До теперішнього часу ступінь поширення пухлини визначається візуально і за допомогою інструментальних та апаратних методів діагностики.

Вторинне ураження пухлиною кісток скелета обличчя виявляють за допомогою рентгенологічного методу дослідження і сцинтіграфії.

Завданням морфологічного методу дослідження є визначення пухлинної приналежності біопсійного матеріалу, гістологічної структури злоякісного новоутворення, диференціювання плоскоклітинного раку, поширеності пухлинної інфільтрації в навколишні тканини і судини. Всі ці ознаки мають значення для прогнозування перебігу захворювання та вибору методу лікування.

Цитологічний метод має особливе значення для диференціальної діагностики невеликих за розміром пухлин і передпухлинних захворювань.

Діагностика регіонарних метастазів, як правило, не представляє труднощів. Для прогнозування перебігу захворювання та вибору найбільш раціонального методу лікування необхідна оцінка кількості регіонарних метастазів і їх локалізації у відповідних групах лімфатичних вузлів шиї, що визначається пальпаторно і за допомогою ультразвукового сканування. Цитологічне дослідження пунктатів з метастатичного вузла дозволяє в 80% випадків поставити правильний діагноз.

Діагностика віддалених метастазів вимагає дослідження органів, які найчастіше уражаються при плоскоклітинному раку. Це рентгенографія органів грудної клітки, функціональне дослідження печінки (біохімічний аналіз крові, радіоізотопне дослідження), ультразвукове дослідження печінки.

Біопсія – взяття шматочка тканини для дослідження з метою підтвердження діагнозу пухлини. Матеріал може бути отриманий в результаті зіскрібка в області підозрілої ділянки, пункції тонкою голкою або хірургічного видалення частини пухлини.

Аналіз периферичної крові дозволяє оцінити загальний стан хворого і виявити анемію, а при біохімічному аналізі крові можна запідозрити ураження печінки та кісток.

Рентгенографія грудної клітки дає можливість виявити ураження легеневої тканини, що зустрічається рідко, але можливе при поширеному пухлинному процесі.

Комп'ютерна томографія (КТ) з додатковим введенням контрастної речовини, допомагає визначити розмір, форму і розташування пухлини, а також наявність збільшених лімфатичних вузлів.

Проведення всебічного обстеження дає можливість виявити поширеність пухлинного процесу та визначити стадію пухлини – від 0 до IV. Стадія 0 означає найбільш ранню фазу розвитку раку, коли пухлина ще не вийшла за межі слизової оболонки порожнини рота. Зростання стадії вказує на велику поширеність процесу. Під стадією IV мається на увазі ураження віддалених від первинної пухлини органів.

Лікування

Для уточнення вартості діагностики та лікування цього виду раку зв'яжіться з Інформаційною службою:

  • 0-800-500-110 (безкоштовно для дзвінків
    зі стаціонарних телефонів по Україні)
  • або +38 044 520 94 00 – щодня
    з 08:00 до 20:00.  

При лікуванні хворих на рак порожнини рота і ротоглотки в ЛIСОД використовують хірургічний, променевий і лікарський методи. В залежності від стадії пухлини застосовують один або кілька методів терапії.

  • Хірургічне лікування

Для хірургічного лікування пухлин порожнини рота і ротоглотки можуть бути проведені різні операції з урахуванням уточнення місця розташування пухлини і стадії процесу, а також необхідності виконання реконструктивних втручань з метою відновлення втрачених функцій.

У хворих з рухомою пухлиною в порожнині рота виконується видалення пухлини без висічення кісткової тканини. У разі обмеженої рухливості пухлини і відсутності змін в кістках (на рентгенівських знімках) проводиться видалення пухлини разом із частиною щелепи. Явне ураження щелепи, яке спостерігається на рентгенограмах, вимагає більш широкого видалення кісткової тканини.

Злоякісні пухлини порожнини рота часто поширюються в лімфатичні вузли шиї. У цих випадках показана операція видалення їх і підозрілих лімфатичних вузлів. Обсяг операції залежить від ступеня поширення пухлини і може бути значним –  аж до видалення м'язів, нервів і судин.

  • Променева терапія

Променева терапія може бути основним методом лікування у хворих з невеликими пухлинами порожнини рота і ротоглотки. У пацієнтів з пухлинами значних розмірів променевий метод використовують поряд із операцією для знищення пухлинних клітин. Променеву терапію також застосовують для полегшення болю, припинення кровотечі, усунення утрудненого ковтання.   

  • Хіміотерапія

Під хіміотерапією мається на увазі застосування протипухлинних препаратів. Метод використовується перед операцією або променевою терапією для скорочення розмірів пухлини. У ряді випадків хіміотерапію застосовують у поєднанні з опроміненням або операцією. Препарати хіміотерапії для лікування раку порожнини рота використовують як окремо, так і в комбінації для посилення протипухлинного ефекту.

Необхідно знати, що після проведеного лікування з приводу раку порожнини рота у хворого можуть виникнути проблеми з мовою і ковтанням. Фахівці (логопед, дієтолог) проконсультують і призначать відповідні процедури для усунення проблеми. У хворих, які перенесли лікування з приводу злоякісних пухлин порожнини рота, є підвищений ризик розвитку рецидиву або нової пухлини. Рецидиви зазвичай виникають протягом перших 2 років після закінчення лікування, тому пацієнти повинні перебувати під ретельним лікарським наглядом і проходити обстеження.

У 30-40% пацієнтів, які отримували променеву терапію, можуть бути низькі рівні гормонів щитовидної залози. Таким пацієнтам показана консультація ендокринолога і призначення відповідної терапії. Доведено, що у хворих, які перенесли лікування з приводу раку порожнини рота, є підвищений ризик розвитку рецидиву або нової пухлини, якщо вони курять або зловживають алкогольними напоями. Тому настійно рекомендуємо позбутися цих звичок.

Симптоми

Першим проявом раку ротової порожнини може бути тривала наявність виразки слизової ротової порожнини. Іфільтрація м'язів язика може порушувати ковтання і мову. Обструкція протоки привушної залози викликає її збільшення і болючість. Залучення нервів супроводжується болем із іррадіацією в вухо.

Фактори ризику

  • Курение: чаще всего рак языка встречается у курящих людей; чем больше стаж курения, тем выше риск заболеть раком языка.
  • Жевание табака.
  • Злоупотребление алкоголем.
  • Несоблюдение гигиены ротовой полости.
  • Постоянная травматизация слизистой зубами или протезами.

Профілактика

  • Куріння: найчастіше рак язика зустрічається у курців; чим більше стаж куріння, тим вище ризик захворіти на рак язика.
  • Жування тютюну.
  • Зловживання алкоголем.
  • Недотримання гігієни ротової порожнини.
  • Постійна травматизація слизової зубами або протезами.

Питання та відповіді

В розділі публікуються питання пацієнтів і відповіді наших фахівців. Питання кожної людини стосується конкретної проблеми, що пов'язана з її захворюванням. Пацієнтам відповідають ізраїльські клінічні онкологи та головний лікар ЛIСОД, д.м. н., професор Алла Вінницька.

Висновки фахівців грунтуються на знаннях принципів доказової медицини та професійному досвіді, відповідають виключно наданим даним, мають ознайомчий характер і не є рекомендацією лікаря.

Основна мета розділу – надати інформацію пацієнтові та його родині для того, щоб вони разом із спеціалістом прийняли рішення про вид лікування. Тактика, яка була вам запропонована, може відрізнятися від принципів, що викладені у відповідях наших фахівців. Не соромтеся поставити лікарю запитання про причини відмінностей. Ви повинні бути впевнені що отримуєте правильне лікування.

Маме 74 года. Диагноз: рак языка второй степени. Какое правильное лечение?

Цві Бернштейн

Стандартные рекомендации: оперативное вмешательство (частичная резекция языка +/- диссекция лимфоузлов шеи одно- или двусторонняя) с последующей лучевой терапией. Если есть возможность проведения брахитерапии, то есть внедрения радиоактивных источников непосредственно в опухоль – возможно сочетание такого лечения с наружным облучением языка и шеи даже без оперативного вмешательства.