Рак молочної залози – пухлина грудей

Спадкова аномалія генів BRCA1 і BRCA2 –  несприятливий фактор для їх носіїв. Ці гени регулюють нормальний ріст клітин молочної залози і попереджають пухлинний ріст. У носіїв аномального гена розвиток раку молочної залози можливий у більш ранньому віці. Але, якщо ген виявлений у одного члена родини, це не означає, що він буде у всіх близьких родичів. Ризик перейняти ген від матері або батька становить 50%, а для наступного покоління – 25%.

Читати повністю

Завдяки розвитку генних технологій боротьба з раком грудей вийшла на новий рівень. Застосування таргетной терапії, що діє цілеспрямовано на клітини пухлини, дозволяє зберегти жінкам життя і здоров'я. Сьогодні вчені йдуть шляхом об'єднання кількох препаратів в один, щоб максимально посилити ефективність терапії. Поєднання нового високотоксичного агента і цільового препарату, який використовувався раніше, чинить подвійний руйнівний  вплив на ракову клітину, перешкоджає росту пухлинних клітин, уповільнює прогресування захворювання.
  

Приховати

Що це за хвороба?

Більшість пухлин, що виникають у молочній залозі, є доброякісними і не вважаються небезпечними: вони повільно збільшуються, їхні клітини не мають суттєвих відмінностей від здорових і вони не поширюються на інші органи чи частини тіла.

Рак виникає внаслідок мутацій — нетипових змін у генах, що відповідають за регуляцію зростання клітин та збереження їх здоровими. Злоякісні клітини розмножуються безконтрольно, тож із плином часу можуть виходити за межі первісної пухлини і поширюватися на оточуючі здорові тканини, лімфатичні вузли і віддалені органи.

Злоякісну пухлину, яка розвинулася із клітин молочної залози, називають раком молочної залози. Найчастіше хвороба починається в клітинах часток (залоз, що виробляють молоко) або в протоках (по яких молоко з часток потрапляє до соска).

Причини і фактори ризику

У більшості випадків рак молочної залози виникає випадково. Лише до 10% випадків захворювання є спадково зумовленими — через мутації в генах BRCA1 та BRCA2. Підраховано, що наявність мутації збільшує ризик розвитку раку молочної залози на 60-80%, тож у деяких країнах Європи це є показаннями до профілактичної мастектомії (повного видалення молочної залози).

Що ж таке фактори ризику онкологічного захворювання? Це певні причини, які провокують виникнення раку. Проте варто враховувати, що йдеться лише про ймовірність виникнення раку, а не про те, що він обов’язково буде діагностований у конкретної жінки.

Фактори ризику поділяються на дві групи — ті, на які впливати не можна, і ті, вплив яких можна зменшити.

Фактори ризику, на які неможливо вплинути

  • Жіноча стать.У чоловіків хвороба розвивається рідко (може бути зумовлена мутацією в генах).
  • Вік. 90% захворювань діагностується у віці понад 40 років.
  • Генетична схильність, наявність мутацій в генах BRCA1 та BRCA2.
  • Доброякісні передракові захворювання молочної залози.
  • Рак молочної залози в анамнезі.
  • Опромінення грудної клітки в анамнезі
  • Ранній початок менструацій (до 12 років), пізня менопауза (після 55 років).

Фактори ризику, на які можна вплинути

  • Відсутність вагітностей, відмова від грудного вигодовування, штучне переривання вагітності.
  • Ожиріння.
  • Стероїдні гормони, тривалий прийом гормональних контрацептивів.
  • Зловживання алкоголем, куріння.
  • Недостатня фізична активність.
  • Нічний режим роботи.

Профілактика

Кожна людина може допомогти тілу залишатися максимально здоровим, і в цьому важливі збалансована дієта, здоровий вага, відмова від куріння, обмеження алкоголю, регулярні заняття фізкультурою і спортом. Але слід зрозуміти, що здоровий спосіб життя — не гарантія відсутності раку, а шлях до зниження ризику захворіти.

Деякі жінки потрапляють в групу високого ризику розвитку раку молочної залози через спадкові фактори. Наприклад, якщо у кількох близьких родичів (жінок і чоловіків) був діагностований рак молочної (грудної) залози, особливо в молодому віці, висока ймовірність наявності мутації в генах BRCA1 або BRCA2. Обговоріть з клінічним онкологом LISOD можливі варіанти діагностики і профілактики. Можна виконати аналізи, щоб з'ясувати, чи є у вас мутація. При її підтвердженні обговоріть зі своїм лікарем, що ви можете зробити, щоб знизити ризик захворювання на рак молочної залози.

Симптоми захворювання:

  • ущільнення в грудях, що відрізняється від оточуючих тканин;
  • зміна розміру, форми або зовнішнього вигляду молочної залози;
  • зміни шкіри, лущення, втягнення певної ділянки;
  • втягнутий сосок;
  • почервоніння молочної залози або її частини;
  • шкіра, що нагадує апельсинову кірку.

Перераховані симптоми не завжди однозначно вказують на рак молочної залози. Однак виключити злоякісне захворювання може тільки фахівець після обстеження. Якщо ви помітили один або кілька симптомів, зверніться до Центру сучасної мамології LISOD для повноцінної і якісної діагностики.

Стадія захворювання

Стадія раку молочної залози визначається виходячи з характеристик конкретної хвороби. Визначення стадії допомагає обрати найкращі варіанти лікування.

Зазвичай стадія раку молочної залози позначається цифрою за шкалою від 0 до IV, при цьому стадія 0 описує неінвазивний рак (рак in situ), а стадія IV — інвазивну хворобу, що поширилася в інші частини тіла.

Що враховується при визначенні стадії:

  • розмір пухлини (позначається літерою Т);
  • статус регіонарних лімфатичних вузлів (літера N);
  • наявність віддалених метастазів (літера М);
  • ступінь диференціації клітин пухлини (літера G);
  • рецепторний статус пухлини (наявність рецепторів до естрогену та прогестерону);
  • індекс проліферації ракових пухлин Кі67;
  • наявність чи відсутність гіперекспресії ERBB2 (HER2/neu).

Молекулярні підтипи раку молочної залози

Від молекулярно-генетичних особливостей пухлини залежить прогноз перебігу захворювання і відповідь на лікування.

Враховується наявність або відсутність у пухлинних клітин рецепторів до гормонів естрогенів (ER) і прогестерону (PR), рецепторів до епідермального фактора росту HER2/neu та деяких інших молекулярних і генетичних маркерів.

Виділяють підтипи:

  • Люмінальний А. Це пухлини із позитивними рецепторами до гормонів (естроген та/або прогестерон), негативним рецептором HER2, із низьким рівнем білка Ki-67. Пухлини є високодиференційованими (G1), як правило, повільно ростуть, хвороба має найкращий прогноз.
  • Люмінальний B. Позитивні рецептори до гормонів (естроген та/або прогестерон). HER2-позитивні або HER2-негативні з високим рівнем Ki-67. Пухлини ростуть швидше, ніж рак люмінального підтипу А, їх прогноз дещо гірший.
  • Потрійний негативний рак молочної залози. Має негативні рецептори до гормонів (естроген і прогестерон) та до HER2. Цей тип раку частіше зустрічається у жінок з мутаціями генів BRCA1 і серед молодих жінок.
  • HER2 позитивний. Пухлини мають негативні рецептори до гормонів (естроген і прогестерон) та позитивні рецептори до HER2. Пухлини ростуть швидше за люмінальні підтипи, можуть мати гірший прогноз, проте добре лікуються за допомогою таргетної терапії, спрямованої на білок HER2.

Фахівці LISOD мають великий досвід в діагностиці та лікуванні різних типів раку молочної залози і діють відповідно до міжнародних медичних протоколів.

Патогістологічна градація

Ступінь диференціації клітин пухлини «G» вказує на відмінності клітин раку молочної залози від нормальних клітин та швидкість, із якою збільшується кількість пухлинних клітин.

  • G1 — високодиференційована пухлина. Клітини раку подібні до нормальних клітин, мають низьку швидкість збільшення кількості і низький потенціал до утворення метастазів.
  • G2 — помірнодиференційована пухлина. Пухлинні клітини мають ознаки нормальних клітин, середню швидкість розмноження і середній потенціал до утворення метастазів.
  • G3 — низькодиференційована пухлина. Клітини раку майже не мають ознак нормальних клітин, мають високу швидкість розмноження і найвищий потенціал до утворення метастазів. Такі хвороби мають найбільш агресивний і небезпечний перебіг.

Як підтверджують діагноз

Під час обстеження молочної залози (УЗІ, МРТ, мамографія, пальпація) у лікарів може виникнути підозра на онкологічне захворювання. Єдиний спосіб підтвердити або спростувати підозру — узяти зразок тканини з підозрілої ділянки та вивчити її під мікроскопом. При утворенні у молочній залозі найчастіше проводиться товстоголкова біопсія (трепан-біопсія) з гістологічним дослідженням матеріалу. Якщо діагноз раку підтверджується, то виконується імуногістохімічне дослідження, або вивчення молекулярний особливостей пухлини.

Щоб оцінити розповсюдження хвороби в організмі можуть призначатися:

  • УЗД;
  • комп'ютерна томографія;
  • остеосцинтіграфія;
  • ПЕТ-КТ;
  • МРТ.

Діагностика

Обстеження молочної залози в ЛICОД проводять із використанням новітніх методик.

Класичні стандартні методи:

  • УЗД – ультразвуковий;
  • рентгенологічний – мамографія.

Широко застосовують спеціальні методи досліджень, такі як дуктографія, стереотактична біопсія, аспіраційна біопсія, трукат-біопсія. Всі матеріали, отримані при проведенні біопсії, направляють в патлабораторіі Німеччини, що мають міжнародний сертифікат.

Обстеження грудей включає в себе таку найважливішу частину, як дослідження сигнального («сторожового») лімфовузла, що дозволяє уникнути непотрібної лімфодіссекціі та опромінення шляхів лімфовідтоку. У клініці використовують ряд унікальних методик, які на даний момент застосовуються лише в розвинених країнах Європи, в Ізраїлі та в США.

Щоб оцінити поширеність пухлини – виявити віддалені метастази або переконатися в їх відсутності – обов'язково проводять комп'ютерну томографію (КТ) з подвійним контрастуванням.

У деяких випадках пацієнткам призначають ПЕТ-КТ дослідження:

  • визначення стадії хвороби у пацієнток з місцево розповсюдженою або метастатичною пухлиною, якщо конвенціональні методи діагностики (КТ, сцинтиграфія) не інформативні;
  • оцінка результату в процесі лікування, якщо конвенціональні методи діагностики (КТ, сцинтиграфія) не інформативні.
  • оцінка ступеня поширення хвороби перед лікуванням (при необхідності – за призначенням клінічного онколога);
  • спостереження після лампектомії або мастектомії у пацієнток із ураженням чотирьох і більше пахвових лімфовузлів.

Лікування

Для уточнення вартості діагностики та лікування цього виду раку зв'яжіться з Інформаційною службою:

  • 0-800-500-110 (безкоштовно для дзвінків
    зі стаціонарних телефонів по Україні)
  • або +38 044 520 94 00 – щодня
    з 08:00 до 20:00.  

Вибір способу лікування залежить від багатьох факторів: стадії хвороби, віку жінки, будови та темпів росту пухлини. У Центрі сучасної мамології застосовують комплексний підхід, тобто оптимальне поєднання хірургічного, радіотерапевтичного і хіміотерапевтичного методів.

Фахівці ЛICОД до кожної пацієнтки ставляться, як до єдиної. Консиліум спеціалістів різного профілю запропонує жінці саме те лікування, яке в її випадку гарантує успішний результат – як онкологічний, так і естетичний.

Хірургічне лікування

При виборі методу операції лікарі заздалегідь планують варіант відновлення форми та об'єму молочної залози. Хірургічне втручання передбачає два підходи: від них залежить безпосередньо спосіб реконструкції грудей.

Варіанти операцій в Центрі сучасної мамології:

  • лампектомія – часткове видалення молочної залози;
  • мастектомія – повне видалення молочної залози.

Необхідність виконання мастектомії виникає, якщо:

  • у пацієнтки маленькі груди;
  • пухлина проросла в шкіру або грудну стінку;
  • пухлина дуже великого розміру;
  • пухлина поширена по всім грудям.

Спеціалісти ЛICОД в більшості випадків проводять органозберігаючі операції. Якщо ж уникнути мастектомії неможливо, пацієнтці пропонують різні варіанти відновлення молочної залози з урахуванням особистих побажань.

Переваги хірургічного лікування в Центрі сучасної мамології:

  • індивідуальний підхід до кожної жінки при виборі варіанту операції;
  • висококваліфіковані хірурги;
  • органозберігаючі малотравматичні операції;
  • проведення гістологічних інтраопераційних досліджень для вибору обсягу хірургії.

Хіміотерапевтичне лікування

Хіміотерапія може призначатися як після операції, так і до неї. Мета передопераційної хіміотерапії – зменшити первинну пухлину, для того щоб з'явилася можливість видалення новоутворення зі збереженням грудей (лампектомія).

Після операції хіміотерапію призначають для знищення метастазів і зменшення ризику їх появи у майбутньому. При проведенні хіміотерапії в ЛIСОД використовують міжнародні протоколи, які затверджені науковими онкологічними спільнотами (ASCO, NCCN, ESMO) як стандарти лікування.

Променева терапія

Променеву терапію застосовують для лікування раку грудей у трьох випадках:

  • як профілактику рецидиву після операції;
  • при проведенні симптоматичного (паліативного) лікування пухлин, які не видаляються;
  • для симптоматичного лікування при віддалених метастазах, коли є ускладнення (біль, здавлювання спинного або головного мозку).

Реконструкція молочних залоз

Відновлювальна операція дозволить жінці уникнути переживань через деформацію або втрату грудей. У Центрі застосовують різні методи реконструкції, які відрізняються за складністю та тривалістю.

Варіанти відновлення молочної залози:

  • одномоментна – проводиться відразу після видалення пухлини протягом операції;
  • відстрочена – виконується після всіх етапів лікування.

Реконструктивні операції відрізняються і видами тканин, які використовують для відновлення грудей. В залежності від конкретної ситуації застосовують або власні тканини організму (аутотканини), або постійні чи тимчасові імплантати (аллотканини).

Важливо. В ЛIСОД успішно проводять реконструкцію грудей із використанням біологічного матеріалу – ацелюлярного дермального матриксу АДМ. Операцію по одномоментному відновленню обох молочних залоз пацієнтки із застосуванням АДМ вперше в Україні провів відомий ізраїльський хірург Майкл Шефлан разом із керівником Центру сучасної мамології Андрієм Жигуліним. Сьогодні такі операції виконують в ЛІСОД рутинно як стандарт.

Здравствуйте. Маме поставили на основании УЗИ и маммографии ( 25 и 29\09\14 соответственно ) -"фиброаденома молочной железы до 10 мм в диаметре под вопросом ". Маме 64 года. Предложили немедленную операцию. Нужны ли еще какие-то исследования и нужна ли операция. Если да, то как и где ее лучше проводить? Заранее признателен.

Ігор Реут
23.08.2016

Следует провести ТРУКАТ -биопсию подозрительной находки и затем решать вопрос о лечении. Если это просто фиброаденома, можно наблюдать и не проводить операцию.