Простатит

Простатит – це запалення передміхурової залози, викликане проникненням всередину залози венеричних інфекцій, різних хвороботворних бактерій. Найчастіше простатит зустрічається у чоловіків у віці від 30 до 50 років – хвороба молодих.

Про терміни

Передміхурова залоза – це орган, розташований внизу під сечовим міхуром, охоплює верхню частину уретри (сечівника). Залоза виробляє і виділяє секрет, що входить до складу сперми. Від якості секрету залежить рухливість сперматозоїдів.

Фактори ризику

  • Переохолодження.
  • Відсутність або нерегулярність статевого життя.
  • Сидячий спосіб життя.
  • Незавершені статеві акти.
  • Шкідливі звички, стреси.

Симптоми

Найбільш типовими симптомами простатиту є:

  • тупий біль або відчуття дискомфорту в нижній частині живота, попереку, паху і мошонці – найбчастіший симптом при проявах простатиту;
  • відчуття печіння в промежині і сечівнику;
  • неприємні відчуття при дефекації;
  • прискорені позиви до сечовипускання;
  • утруднене і переривчасте сечовипускання;
  • уретральні виділення при дефекації;
  • наявність у сечі плаваючих ниток;
  • тривалі нічні ерекції;
  • прискорене сім'явиверження;
  • стерті відчуття від оргазму;
  • зниження потенції;
  • підвищена загальна стомлюваність;
  • психічна депресія;
  • очікування подальших ускладнень захворювання.

В цілому, прояви простатиту можна розділити на три великі групи симптомів: розлади сексуальної функції, порушення психічної сфери та розлади сечовипускання.

Ускладнення простатиту

  • Зниження лібідо (потягу), а, отже, і ерекції.
  • Поява каменів у залозі.
  • Безпліддя.
  • Рак передміхурової залози при запущених формах захворювання.

В LISOD, за бажанням пацієнтів, фахівець-уролог проводить індивідуальні консультації, в яких роз'яснює, з якої причини виник простатит у конкретному випадку і, виходячи з цього, будує стратегію лікування та вторинної профілактики хронічного простатиту.

Діагностика

Для призначення ефективного лікування, необхідно правильно поставити діагноз. В LISOD застосовуються сучасні методики, що дозволяють в найкоротші терміни діагностувати форму хронічного простатиту.

Незважаючи на сучасні досягнення медичних технологій, роль опитування та огляду хворого лікарем не втратила своєї значущості. Саме на цьому етапі фахівець визначає план необхідного обстеження, виходячи з симптомів захворювання.

Пальцеве ректальне дослідження простати

Переважна більшість пацієнтів негативно реагують на це дослідження, що цілком зрозуміло. Однак слід зауважити, що, незважаючи на свою уявну простоту, дана діагностична маніпуляція винятково важлива. Саме завдяки їй лікар отримує інформацію про особливості простати: розмірах, консистенції і болючості залози.

Простатичний секрет

Дану біологічну рідину звичайно досліджують під мікроскопом для вивчення її клітинного складу. При наявності простатиту, особливо інфекційної природи, як правило, спостерігається підвищення лейкоцитів в простатичному секреті. Нерідко при простатитах в секреті простати присутні еритроцити, що можна пояснити значними порушеннями в кровообігу передміхурової залози, а також змінами стінок судин внаслідок запалення. Досить часто, за показаннями, проводять посів простатичного секрету на специфічні живильні середовища для виявлення типу і титру (кількості) мікроорганізмів, що викликали запалення в залозі. При наявності росту мікробів дане дослідження поєднують з визначенням їх чутливості до антибіотиків, що важливо для призначення дієвого етіотропного (що впливає на інфекційну причину) лікування.

Дослідження аналізів

Типовим при простатиті є підвищення лейкоцитів у першій і третій порціях сечі, більш виражене в останній. При підозрілих на рак інфільтративних змінах в передміхуровій залозі (ущільненнях кам'янистої щільності) необхідним є спрямування крові хворого на дослідження простатичного специфічного антигену (ПСА). Якщо його значення менше 4 нг/мл, з високою ймовірністю можна виключити рак простати.

ПЛР

При наявності підозри на інфекційну природу простатиту найбільш обґрунтованим вважається використання високоточної методики дослідження мазка з уретри або простатичного секрету шляхом полімеразної ланцюгової реакції (ПЛР). Дана методика застосовується при виявленні інфекційних агентів, але, в той же час, за допомогою ПЛР неможливо визначити ступінь інфікованості передміхурової залози.

У деяких випадках супутніх сексуальних розладів доводиться вдаватися до дослідження крові на вміст статевих гормонів для подальшої корекції їх рівня. Нерідко у пацієнтів із хронічним простатитом відзначаються копулятивні (статеві) розлади (еректильна дисфункція, передчасне виверження, стертий оргазм та ін.), які також вимагають відповідної діагностики.

Хронічний простатит майже завжди супроводжується зниженням запліднюючої здатності чоловічої сперми і, в кінцевому підсумку, може призвести до безпліддя. Саме тому в число необхідних діагностичних заходів при даному захворюванні необхідно включати дослідження сперми. В особливо складних випадках хронічного простатиту, а також при наявності симптомів імунодефіциту (часті простудні захворювання, гнійні процеси шкіри та ін.) Вдаються до аналізу крові на визначення імунного статусу.

Доплерографія

Досить велику допомогу в діагностиці хронічного простатиту надає ультразвукове дослідження, яке широко застосовується в нашій клініці. Ми застосовуємо два варіанти ультразвукового сканування простати: трансабдомінальний (через черевну стінку) і трансректальний (через пряму кишку).

Завдяки ще одному ультразвуковому методу (доплерографії) об'єктивно визначається стан кровотоку в простаті, що показано при конгестівних (застійних) і змішаних простатитах.

Вкрай рідко, і зазвичай на останніх етапах обстеження, при наявності ознак запалення насінного горбка, який розташовується в простатичному відділі сечівника, виникає необхідність в уретроскопії.

Суть даної методики полягає в ендоскопічному дослідженні задньої частині уретри, що виконується за допомогою спеціального інструменту –   уретроскопа. За окремими показниками, при наявності підозри на пухлину простати, вдаються до біопсії передміхурової залози з подальшим морфологічним дослідженням отриманих тканин.

Комп'ютерна томографія (КТ)

Наші пацієнти можуть пройти обстеження з використанням високоточних цифрових методів візуалізації органів малого таза – комп'ютерної томографії. Ця методика дозволяє оцінити анатомію передміхурової залози, її структуру, стан судин і оточуючих її тканин, що дає можливість фахівцям безпомилково визначити причини хронічного запалення передміхурової залози.

Лікування простатиту

В комплексне лікування простатиту входить:

  • повне амбулаторне спостереження;
  • призначення пацієнту необхідних лікарських препаратів;
  • проведення лікувальних процедур;
  • усунення причин, які викликають простатит: відновлення відтоку секрету з залози, кровообігу в залозі, зниження застійних явищ, розсмоктування інфільтратів.

Профілактика простатиту

Профілактику простатиту можна розділити на первинну і вторинну. Під первинною профілактикою маються на увазі заходи, спрямовані на неприпустимість виникнення даного захворювання, а під вторинною –   профілактику рецидивів захворювання після проведеного курсу лікування.

Первинна профілактика хронічного простатиту полягає у веденні здорового, активного способу життя – повноцінному і різноманітному харчуванні без надлишку гостроі, подразнюючої їжі; обмеженні вживання алкоголю; занятті гімнасткою або, при сидячій роботі, наприклад, спеціальною лікувальною фізкультурою, спрямованої на поліпшення мікроциркуляції (кровообігу) в органах малого тазу і зміцнення його м'язів (присідання, махи та велосипедні рухи ногами). Необхідне своєчасне і адекватне лікування інфекційних (гнійних) захворювань інших органів, профілактика застою в малому тазі (ліквідація запорів і т.д.) і захворювань прямої кишки.

Юнакам корисно займатися такими видами спорту, як легка атлетика, плавання, лижі, ковзани, бадмінтон та ін.

Для чоловіків необхідно впорядкування статевих відносин, виключення випадкових зв'язків, які можуть бути чреваті численними інфекціями, що передаються статевим шляхом і лежать в основі більшості простатитів.

Вторинна профілактика простатитів спрямована на запобігання рецидивів захворювання; своєчасну їх діагностику та лікування. З цією метою показане динамічне спостереження пацієнта у лікаря-уролога на тлі проведення заходів  первинної профілактики.

Додатковий лікувальний вплив визначається в ході контрольних оглядів урологом після лікування. Такі огляди рекомендується проводити щомісяця протягом перших трьох місяців після завершення курсу, а в подальшому – 1 раз в 3 місяці протягом року, а надалі – 1 раз на 6 місяців протягом 3 років, після чого у випадках відсутності рецидиву простатиту пацієнт може бути знятий з обліку.

Важливу роль у своєчасному розпізнаванні простатиту має диспансерне відвідування лікаря-уролога здоровими чоловіками старше 40 років і з групи підвищеного ризику.

Записатися на прийом до уролога можна, зателефонувавши до Інформаційного центру LISOD: 0-800-500-110 – безкоштовна лінія для дзвінків зі стаціонарних телефонів по Україні; 38 (044) 520-94-00 – щодня з 09:00 до 20:00.