Рак сечового міхура

Нещодавно хірургічне лікування пухлини сечового міхура було травматичним для пацієнта і технічно складним для лікаря. Сьогодні завдяки використанню роботизованої техніки проводять найскладніші оперативні втручання. Виконання робот-асистувавальних операцій при раку сечового міхура дозволяє досягти дуже точного і малотравматичного видалення пухлини з мінімальною крововтратою.

Читати повністю

Апарат-робот володіє гнучким фіброскопом діаметром всього 5.5 мм із потужною відеокамерою – максимально  чітко в важкодоступних місцях хірург бачить слизову сечового міхура. За допомогою робота можна брати шматочки пухлини для біопсії, видаляти новоутворення з точністю до міліметра. Істотно скорочується післяопераційний період.

Приховати

Рак сечового міхура – онкологічне захворювання, при якому злоякісна пухлина розвивається зі стінки сечового міхура.

Гістологічною формою, що зустрічається найчастіше є перехідно-клітинний рак (90%), рідше –  плоскоклітинний рак і аденокарцинома. Рідкісні злоякісні пухлини даної локалізації: саркоми, лімфоми, карциноїд. Передраковими захворюваннями є папіломи (доброякісні епітеліальні пухлини), папиломатоз сечового міхура. У чоловіків рак сечового міхура виявляють частіше, ніж у жінок. Переважно захворювання діагностують у віковому діапазоні від 40 до 60 років.

Розрізняють інвазивний рак сечового міхура і неінвазивний. Інвазивний рак - це важка форма з проростанням пухлини крізь стінки міхура і переходом її на інші органи. Неінвазивний рак має доброякісний перебіг: утворення не виходить за межі сечового міхура. Можливий перехід форми з неінвазивної в інвазивну, тобто  прогресування пухлини. Анатомічно розрізняють: рак тіла сечового міхура, рак дна сечового міхура, рак шийки сечового міхура.

Діагностика

Ключовим методом діагностики пухлин сечового міхура є цистоскопія – ендоскопічний огляд порожнини сечового міхура і біопсія для отримання морфологічних даних.

До основних діагностичних методів відносяться також:

  • цитологічне дослідження сечі;
  • комп'ютерна томографія черевної порожнини;
  • ультразвукове дослідження.

Для оцінки поширення захворювання виникає необхідність в проведенні додаткових обстежень – остеосцинтиграфії, рентгенологічного дослідження органів грудної клітини.

В ЛІСОД проводять усю необхідну діагностику для достовірного виявлення патології сечового міхура.

Лікування

Для уточнення вартості діагностики та лікування цього виду раку зв'яжіться з Інформаційною службою:

  • 0-800-500-110 (безкоштовно для дзвінків
    зі стаціонарних телефонів по Україні)
  • або +38 044 520 94 00 – щодня
    з 08:00 до 20:00.  

Лікування раку сечового міхура завжди має  бути  комплексним, тобто включати в себе хірургічні, медикаментозні і променеві методи. Лікувальна тактика залежить від стадії пухлинного процесу.

Хірургія

ТУР сечового міхура (трансуретральна резекція пухлини, тобто видалення пухлини сечового міхура) з подальшою імунотерапією (БЦЖ терапією) або променевою терапією – основний метод лікування на ранній стадії. При такому лікуванні зберігається функція сечового міхура.
Коли пухлина проростає у велику частину стінки сечового міхура, необхідна операція – радикальна цистектомія (видалення сечового міхура) з подальшим формуванням штучного сечового міхура з товстої або тонкої кишки (пластика сечового міхура). Пластика сечоводу – це надійний і зручний метод відновлення сечовипускання природним шляхом.

Променеве і хіміотерапевтичне лікування застосовують додатково до хірургічного для попередження повернення захворювання.

Хіміотерапія

Хіміотерапія знижує ризик місцевих рецидивів. Системне введення цитостатичних препаратів може використовуватися до і після оперативного втручання (збільшує безрецидивний період) і є найбільш ефективним методом лікування поширеного раку сечового міхура.

Радіотерапія

Променева терапія допомагає зменшити розміри пухлини, що полегшує оперативне втручання. Променева терапія застосовується при кровотечі, помітно знижує біль при метастазах у кістках.

Після закінчення лікування рекомендується динамічне спостереження онколога і уролога для своєчасного виявлення можливого повернення хвороби. Після огляду пацієнта проводять загальний аналіз та цитологічне дослідження сечі, аналіз крові, при необхідності виконують цистоскопію і застосовують рентгенологічні методи.

Симптоми

  • Гематурія (кров у сечі) – це перша скарга у 90% хворих. Гематурія характеризується наявністю еритроцитів у сечі. Мікрогематурію можна виявити тільки при проведенні мікроскопічного дослідження. Макрогематорію можна побачити, тому що сеча набуває іржавий або червоний колір.
  • Кров у сечі –  це серйозний симптом, що вимагає термінового звернення до лікаря. В таких випадках зволікання дуже небезпечне.
  • Прискорене, хворобливе сечовипускання, важкий початок, неприємні відчуття після сечовипускання (зустрічаються у 25% хворих).
  • Набряк зовнішніх статевих органів, ніг – буває при здавлюванні вен лімфатичних судин.
  • Біль у животі і в тазу –  спостерігається при запущеній пухлині.

Слід зазначити, що симптоми раку сечового міхура неспецифічні і зустрічаються при інших хворобах сечовивідних шляхів. Тільки досвідчений фахівець визначить справжню причину присутності крові в сечі і призначить необхідне лікування. Клініка ЛICОД обладнана сучасною апаратурою для проведення якісної діагностики. Чим раніше виявлена хвороба, тим ефективнішим буде лікування раку сечового міхура і тим краще прогноз.

Рак сечового міхура симптоми може не проявляти, людина може хворіти без явних ознак недуги .

Фактори ризику

  • Промислові канцерогени (анілінові барвники);
  • Куріння підвищує ризик раку в 4 рази;
  • Чоловіча стать (чоловіки хворіють в 2-3 рази частіше);
  • Хронічні запальні процеси сечового міхура (цистит);
  • Сечостатевий шистосомоз (паразитарна інфекція);
  • Вроджені дефекти сечового міхура;
  • Опромінення органів малого таза;
  • Звичка затримувати сечу (більш тривалий контакт стінки сечового міхура з потенційними канцерогенами);
  • Деякі лікарські засоби (наприклад, циклофосфамід).

Профілактика

Профілактика раку сечового міхура включає:

  • усунення професійних шкідливих умов, захист від промислових канцерогенів (виключення безпосереднього контакту з хімікатами, носіння захисного одягу, диспансеризація);
  • радикальне лікування всіх доброякісних папілом сечового міхура, адекватне лікування циститу;
  • курцям рекомендується відмовитися від цієї звички;
  • вживання достатньої кількості рідини, регулярне спорожнення сечового міхура.

Питання та відповіді

В розділі публікуються питання пацієнтів і відповіді наших фахівців. Питання кожної людини стосується конкретної проблеми, що пов'язана з її захворюванням. Пацієнтам відповідають ізраїльські клінічні онкологи та головний лікар ЛIСОД, д.м. н., професор Алла Вінницька.

Висновки фахівців грунтуються на знаннях принципів доказової медицини та професійному досвіді, відповідають виключно наданим даним, мають ознайомчий характер і не є рекомендацією лікаря.

Основна мета розділу – надати інформацію пацієнтові та його родині для того, щоб вони разом із спеціалістом прийняли рішення про вид лікування. Тактика, яка була вам запропонована, може відрізнятися від принципів, що викладені у відповідях наших фахівців. Не соромтеся поставити лікарю запитання про причини відмінностей. Ви повинні бути впевнені що отримуєте правильне лікування.

Добрый день. Моему отцу 62 года, в 2010 ему поставили диагноз: рак мочевого пузыря 1-2ст. Выполнили операцию, провели один цикл химиотерапии (вводили в мочевой пузырь). В 2011 все повторилось. В октябре 2012 проводят повторную операцию (диагноз: переходноклеточный рак), будут вводить химию в этот раз внутривенно. После предлагают сделать после лучевую терапию. Можно ли после сделанной операции 09.10.2012 и проведенной химиотерапии провести лучевую терапию? Если да, можно ли это сделать в вашей клинике? И какие есть гарантии надежности лучевой терапии локализации очага в дальнейшем проявления его в мочевом пузыре? Как отразится лучевая терапия у пациента в дальнейшем?

Цві Бернштейн

Да, можно и нужно. Можно также сочетать лучевую и химиотерапию в некоторых случаях. У нас возможно проведение лучевой терапии при любой локализации опухоли. Точность облучения цели достигается 3-х мерным компьютерным планированием лечения. Никогда нет 100% гарантии местного контроля и рецидивы возможны при любых методах лечения. Побочные явления облучения могут быть ранними и отдаленными - это зависит от дозы облучения, размеров полей, индивидуальной переносимости и других факторов в каждом конкретном случае.