РАК ЩИТОВИДНОЇ ЗАЛОЗИ

Нове в розумінні хвороби

Генні технології сьогодні використовують для боротьби з раком щитоподібної залози. Зокрема, медулярний рак характеризується швидкою прогресією і агресивним перебігом. Величезну роль у процесах розвитку пухлини, утвореннях судин пухлини, її метастазуванні грає фермент тирозінкіназа. Вплив на рівні клітини, що блокує рецептор до цього ферменту, не тільки гальмує ріст пухлини, але і зупиняє поширення метастазів. Таким чином, застосування генних технологій в онкології багатьом хворим дає надію на спасіння і життя.

Злоякісна пухлина щитовидної залози — це захворювання, що виникає при аномальному рості клітин всередині залози. Щитовидна залоза розташована в передній частині шиї і має форму метелика. Вона виробляє гормони, які регулюють витрату енергії, забезпечуючи нормальну життєдіяльність організму. Рак щитовидної залози є одним із малопоширених видів раку. Прогноз для більшості пацієнтів сприятливий, оскільки цей вид раку зазвичай виявляється на ранніх стадіях і добре піддається лікуванню. Вилікований рак щитовидної залози може дати рецидив через кілька років після лікування.

Види раку щитовидної залози: папілярний (близько 76%), фолікулярний (близько 14%), медулярний (близько 5-6%), недиференційований і анапластичний рак (близько 3,5-4%). Рідше зустрічаються саркома, лімфома, фібросаркома, епідермоїдний рак, метастатичний рак, їх кількість не перевищує 1-2% від усіх злоякісних новоутворень щитовидної залози.

Діагностика

В LISOD застосовують усі сучасні методи діагностики раку щитоподібної залози, які відповідають міжнародним стандартам.

  • Консультації онколога, отоларинголога з оцінкою клінічної картини.
  • Ультразвукове дослідження.

Простий і безпечний метод, що дозволяє з'ясувати, чи має вузол в щитоподібній залозі щільну структуру або заповнений рідиною (що є характерним для кіст). Також дозволяє виявити наявність поодиноких або множинних вузлів щитоподібної залози.

  • Біопсія щитовидної залози з наступним гістологічним і імунохімічним лабораторними дослідженнями матеріалу.
  • Комп'ютерна томографія печінки.

Може виникнути необхідність у комп'ютерному скануванні грудної клітки, черевної порожнини.

ПЕТ-КТ – позитронно-емісійна томографія, поєднана з КТ (комп'ютерною томографією). Метод незамінний для визначення стадії захворювання, виявлення можливого рецидиву хвороби, оцінки результатів лікування при медулярному раку. ПЕТ-КТ також застосовують для моніторингу в процесі лікування при метастатичній хворобі.

Лікування

Повну інформацію про діагностику і лікування цього виду раку Вам нададуть консультанти Інформаційної служби LISOD:

  • 0-800-500-110 (безкоштовно для дзвінків зі стаціонарних телефонів по Україні)
  • або +38 044 520 94 00 - щодня з 08:00 до 20:00.

Консиліум фахівців LISOD приймає програму лікування відповідно до міжнародних стандартів. При цьому враховуються як тип пухлини, так і стадія захворювання і загальний стан пацієнта.

Методи лікування включають: операцію, лікування радіоактивним йодом, гормональну терапію, зовнішнє опромінення і хіміотерапію. Як правило, застосовують два або більше методів, що дозволяє успішно лікувати хворих на рак щитоподібної залози.

Виконується часткове або повне (тотальне) видалення залози з видаленням лімфатичних вузлів і залучених в процес навколишніх тканин. У тих випадках, коли пухлина локалізується в області однієї частки залози, резекції підлягає і друга частка, тому що через лімфатичні шляхи пухлина поширюється і на неї.
Після видалення злоякісної пухлини призначають терапію тиреоїдними гормонами для придушення секреції ТТГ і можливого придушення  клітин пухлини, що залишилися.

Хворому після прийому радіоактивного йоду проводять сканування тканини  залози. Якщо виявляється, що залишилася тіроідна тканина в області щитоподібної залози, проводять лікування радіоактивним йодом. Рак щитовидної залози, лікування якого проводилося радіоактивним йодом, іноді дає віддалені метастази. У разі виявлення віддалених метастазів дозу радіоактивного йоду збільшують.

Рентгенотерапія застосовується при анапластіческом раку і злоякісних лімфомах. Рентгенотерапія може проводитися в поєднанні з хіміотерапією.

Симптоми

  • Ущільнення (пухлинне утворення) на шиї, причому іноді швидкозростаюче.
  • Біль в області шиї, іноді розповсюджується на область вуха.
  • Захриплість.
  • Порушення ковтання.
  • Утруднене дихання.
  • Кашель, що не пов'язаний з інфекційним захворюванням.

Якщо з'явилися якісь із зазначених ознак або симптомів, необхідно терміново звернутися до лікаря. Інші пухлини області шиї і непухлинні захворювання можуть бути причиною деяких з симптомів. Таким чином, симптоми раку щитоподібної залози бувають схожими на ознаки інших хвороб. Проте єдиним способом з'ясувати, чи мають ці ознаки зв'язок зі раком щитоподібної залози, є медичне обстеження. Чим раніше буде встановлений правильний діагноз, тим швидше розпочнеться лікування і тим ефективнішим воно може виявитися.

Фактори ризику

Радіація. У людей, які піддаються високим рівням радіації, вище ризик розвитку фолікулярного раку щитоподібної залози.

Одне з джерел променевої радіації – рентген. Звичайні рентгенівські промені, наприклад зубний рентген або рентген грудної клітки, мають дуже маленькі дози радіації. Їх користь завжди переважує ризик. Однак повторення цієї процедури може принести шкоду. Необхідно завжди консультуватися з лікарем про необхідність рентгенологічного обстеження і про те, як захистити організм від радіації.

Інше джерело радіації – радіоактивні опади. Ці опади, що містять радіоактивний йод (І-131), – наслідки випробування ядерної зброї і нещасних випадків на атомних електростанціях (наприклад, Чорнобильська АЕС). Люди, які піддавалися впливу одного або більше джерел I-131, особливо в дитячому віці, мають високий ризик виникнення раку щитоподібної залози.

Сімейна схильність. Рак щитоподібної залози може бути викликаний генетичними змінами. Змінений ген передається від батьків до дитини. Майже кожна людина зі зміненим геном (його виявляють при проведенні аналізу крові) ризикує захворіти на рак щитоподібної залози. Якщо цей ген знайдений у людини з раком щитоподібної залози, то ми радимо всім членам родини пройти обстеження. Фахівці LISOD дадуть рекомендації, які саме дослідження необхідно виконати.

Вік. Вік пацієнтів із раком щитоподібної залози більше 40 років. Вік людей з анаплазованим раком більше 65 років.

Раса. У білих людей частіше зустрічається цей вид раку, ніж у афроамериканців.

Брак йоду. Папілярний і фолікулярний рак щитоподібної залози частіше зустрічаються в тих областях світу, де низький вміст йоду в харчових продуктах. У деяких країнах йод спеціально додають у сіль та інші продукти.

Профілактика

Слід уникати дефіциту йоду (рекомендується вживання йодованої солі, морської капусти), уникати частого рентгенологічного опромінення області голови та шиї.

Основа профілактики – своєчасне лікування захворювань щитоподібної залози, своєчасне і систематичне проходження профілактичних оглядів, особливо якщо ви належите до групи ризику (страждаєте іншими захворюваннями щитоподібної залози, проходили в минулому опромінення областей голови і шиї, проживаєте на територіях з підвищеним ризиком ).

Більшість родинних випадків медуллярного раку можна попередити проведенням генетичних досліджень крові. При виявленні захворювання  всі члени родини повинні обов'язково обстежитися.

Питання та відповіді

В розділі публікуються питання пацієнтів і відповіді наших фахівців. Питання кожної людини стосується конкретної проблеми, що пов'язана з її захворюванням. Пацієнтам відповідають ізраїльські клінічні онкологи та головний лікар LISOD, д.м.н., професор Алла Вінницька.

Висновки фахівців грунтуються на знаннях принципів доказової медицини та професійному досвіді, відповідають виключно наданим даним, мають ознайомчий характер і не є рекомендацією лікаря.

Основна мета розділу – надати інформацію пацієнтові та його родині для того, щоб вони разом із спеціалістом прийняли рішення про вид лікування. Тактика, яка була вам запропонована, може відрізнятися від принципів, що викладені у відповідях наших фахівців. Не соромтеся поставити лікарю запитання про причини відмінностей. Ви повинні бути впевнені що отримуєте правильне лікування.

Здравствуйте! У сестры (35 лет) было обнаружено уплотнение в щитовидной железе размером 7 мм. Результат биопсии: подозрение на карциному щитовидной железы. Вопрос: можно ли обойтись без операции? Можно ли в теории попить трав настоек разных, чтобы уплотнение рассосалось?
Цві Бернштейн

Оперативное лечение – основной метод лечения злокачественных опухолей щитовидной железы. И если имеется подозрение на рак – выполняется соответствующая операция. Нет альтернативного метода лечения.

Здравствуйте. У моей мамы (62 года) рак щитовидной железы, медуллярная форма, pT2pN1вМо. 17.06.2010 проведена операция по удалению опухоли Поставлена трахеостома. В течение месяца после операции проведено лечение "пушкой". Два томографических исследования (05.07.2010 и 22.11.2010), а также момограф никаких отклонений не выявили. Сейчас мама принимает эутирокс 125. Однако, уровень кальцитонина в крови остается очень высоким до сих пор. В течении года наблюдалась хоть и слабая, но, все таки положительная динамика от более 1180 значения упали до 930. Но последний анализ, сделанный месяц назад опять выявил увеличение уровня кальцитонина до 1300 единиц. Местные специалисты разводят руки. Одни настаивают на необходимости повторной "пушки". Другие считают это нецелесообразным и даже опасным с точки зрения повреждения тканей. Все честно признаются, что случай достаточно редкий, поэтому нет большого опыта в этом направлении. Пугает неизвестность и неопределенность. Подскажите пожалуйста, какие шаги надо предпринимать в этом направлении. возможно тебуютмя дополнительные обследования или дополнительное лечение. Заранее благодарен, Константин
Цві Бернштейн

Константин, медуллярная карцинома щитовидной железы не чувствительна к терапии радиоактивным йодом и малочувствительна к лучевой и химиотерапии, основной метод лечения - хирургический. Если он неприменим из-за местного распространения заболевания или метастазов, имеются сведения об эффективности т.н таргетной теарпии сорафенибом (нексаваром).

Здравствуйте!В мае 2007г.мне проведена операция-экстрафасциальная тиреоидэктомия,диагноз-папиллярный Са щитовидной железы Т1N0M0,Iст. В июле 2007г.проведен курс радиойодтерапии-получена 4 тыс.мбк активного йода внутрь. В период с 2007 по 2010 гг.проводились контрольные сканирования с использованием радиоактивного йода-патологических зон накопления не было.Последнее сканирование в октябре 2010г. В ноябре при обследовании выявлены структурноизмененные лимфоузлы.КТ органов грудной клетки-умеренное увеличение лимфоузлов средостения,патологических изменений в легких не выявлено.Уровень гормонов крови-тиреоглобулин 96. 2 декабря 2010г.операция-цервикотомия по Кохеру,центральная и латеральная лимфодиссекция.Гистологическое заключение-mts папиллярного рака в жировую клетчатку шеи справа,паратрахеальный лимфоузел справа,верхний яремный лимфоузел справа,верхний паратрахеальный лимфоузел справа. Принимаю супрессивную дозу эутирокса 175 мкг.Уровень гормонов крови на 28.12.2010-ТТГ-0,07, своб.Т4-20,6 ,ТГ 0,4. Скажите,пожалуйста,показана ли мне химио- или радиотерапия? Какие рекомендации по дальнейшему лечению вы могли бы дать? Зараннее большое спасибо.
Цві Бернштейн

Профилактическая химиотерапия в этих случаях не эффективна. Применение радиотерапии может быть показано при невозможности полного удаления всей массы болезни. При полном удалении пораженных лимфатических узлов и тканей она также не применяется. Ваши врачи должны решить вопрос о необходимости лучевой терапии, исходя из результатов проведенного оперативного вмешательства. Следует продолжать прием гормонов, наблюдаться и периодически исследовать уровень тиреоглобулина в крови.

Показати ще Задати своє питання лікарю