Лімфоми

Лімфома — це група гематологічних захворювань, при яких уражається лімфатична система організму. Головна ознака лімфоми — збільшення розмірів лімфатичних вузлів різних груп (шийних, пахвових, пахових тощо).

Види лімфом

Лімфома Ходжкіна. Головним критерієм для постановки діагнозу є наявність клітин Березовського-Штернберга-Ріда. Цей тип захворювання частіше зустрічається в молодому віці, добре реагує на лікування. У частоті виникнення лімфоми Ходжкіна існує 2 піка: 25 років і 55 років.

Неходжкінські лімфоми (НХЛ). До цього типу належать усі різновиди лімфом, крім лімфоми Ходжкіна. Хвороба вражає один лімфатичний вузол або орган, звідки поширюється по лімфатичній системі. Трохи частіше хворіють чоловіки, у першу чергу родичі пацієнтів із хронічним мієлолейкозом. Найчастіше хвороба виникає у жителів економічно розвинених країн. Захворювання може прогресувати дуже повільно, протягом багатьох років.

Причини розвитку лімфоми

Фактори ризику захворювання:

  • деякі інфекції і віруси, у тому числі вірус Епштейна-Барр;
  • спадкова схильність;
  • аутоімунні захворювання;
  • несприятливий вплив навколишнього середовища, контакт зі шкідливими хімічними речовинами.

Симптоми захворювання:

  • збільшені, безболісні лімфатичні вузли;
  • зменшення маси тіла;
  • підвищення температури;
  • нічна пітливість.

СТАДІЇ ЛІМФОМ

I стадія — одна група лімфатичних вузлів або один орган залучені в патологічний процес.

II стадія — у процес з одного боку діафрагми залучені дві та більше групи лімфатичних вузлів або вражені органи та лімфовузли з одного боку діафрагми.

III стадія — вражені лімфатичні вузли по обидва боки діафрагми, можливе ураження селезінки і/або сусідніх органів.

IV стадія — крім лімфатичних вузлів, захворювання поширюється на внутрішні органи: кістковий мозок, нирки, печінку, кишечник та ін.

ДІАГНОСТИКА

Перш за все проводиться лікарський огляд і виконуються біохімічний і клінічний аналіз крові.

Обов'язково проводиться біопсія ураженого лімфовузла. Це може бути ексцизійна біопсія (видалення лімфовузла) або трукат-біопсія (взяття стовпчика тканини з лімфовузла). Процедури проводяться під анестезіологічним супроводом без жодних неприємних або болісних відчуттів для пацієнта.

Якщо при мікроскопічному дослідженні знаходять клітини Березовського-Штернберга-Ріда, специфічні для хвороби Ходжкіна, то встановлюють діагноз — лімфома Ходжкіна. До групи неходжінських лімфому відносять, якщо такі клітини не виявляють.

Діагностика лімфоми Ходжкіна і НХЛ обов'язково включає точне визначення стадії хвороби, тільки після цього можна провести ефективне лікування. Дуже часто визначення стадії передбачає проведення трепан-біопсії кісткового мозку, яка також проводиться під анестезією і не викликає болісних відчуттів у пацієнта.

Гістологічне дослідження тканини лімфовузла і кісткового мозку проводиться в референтній лабораторії в Німеччині, що дозволяє використовувати найсучасніші досягнення діагностики.

У більшості випадків для діагностики лімфом використовують ПЕТ-КТ.

ЛІКУВАННЯ

Для лікування лімфоми Ходжкіна і НХЛ в LISOD рекомендують найсучасніші протоколи хіміотерапії, а також застосовують препарати таргетної та імунотерапії. В окремих випадках після хіміотерапії призначають променеву терапію — на лінійному прискорювачі проводять опромінення залучених у процес лімфовузлів.

Як правильно провести лікування лімфоми Ходжкіна або НХЛ, визначає консиліум онкогематологів з урахуванням точного діагнозу, стадії захворювання, віку пацієнта та наявності супутніх захворювань. Використовуючи спільний досвід і знання патологів, онкологів і радіологів, підбирається оптимальна схема лікування для кожного конкретного випадку.