Лімфома. Сучасне розуміння
Коли у пацієнта діагностують лімфому, він ставить лікарям багато запитань. Що це за хвороба, чому виникає, як лікується, які прогнози і чи можливе одужання? Розуміємо, що в цей момент дуже важливо отримати чіткі і правдиві відповіді.
Разом із завідувачкою відділення онкогематології LISOD Анжелою Товстоган ми підготували відповіді на найпоширеніші запитання пацієнтів про лімфому. Це те, що дозволить вам розібратися в багатьох аспектах — і впевнено розпочати лікування.
Що таке лімфома?
Лімфома — це рак лімфатичної системи. Лімфатична система є частиною імунної системи. Хвороба починається, коли клітини імунної системи змінюються і починають безконтрольно ділитися.
Лімфатична система включає лімфатичні вузли, які розташовані по всьому тілу. Більшість лімфатичних вузлів локалізовані в грудній та черевній порожнинах, пахових ділянках, в тазу, на шиї та під пахвами.
Лімфатична система також включає селезінку, вилочкову залозу, мигдалики та кістковий мозок. Лімфома може вражати всі ці області та інші нелімфатичні органи тіла.
Які існують основні типи лімфоми?
Існує багато типів лімфом. Основними є:
- Лімфома Ходжкіна (раніше називалася лімфогранулематоз).
- Неходжкінська лімфома.
Які причини появи лімфоми?
Достоменно невідомо, що спричиняє лімфому. Хвороба починається зі змін ДНК у лімфоцитах. Такі зміни спонукають змінені лімфоцити швидко безконтрольно розмножуватися і не гинути у встановлений час. Виникає збільшення лімфатичних вузлів, селезінки, печінки.
Деякі фактори можуть збільшити ризик лімфоми. Вони включають:
- Ослаблену імунну систему. Якщо імунна система ослаблена ліками або хворобою, може бути вищий ризик розвитку лімфоми. До людей із ослабленою імунною системою належать ті, хто приймає ліки для контролю імунної системи, наприклад, після трансплантації органів. Певні захворювання (наприклад, ВІЛ-інфекція) також можуть послабити імунну систему.
- Сімейний анамнез. Люди, чиї батьки, брат або сестра хворіють на лімфому, мають більший ризик захворювання.
- Специфічні інфекції. Деякі інфекції підвищують ризик розвитку лімфоми. Приклади включають вірус Епштейна-Барр, Helicobacter pylori та ВІЛ.
- Вік. Деякі види лімфом частіше зустрічаються у підлітків і молодих людей. Інші трапляються частіше у людей старше 55 років.
У яких випадках можна запідозрити лімфому?
Загальні симптоми хвороби включають:
- незрозумілу лихоманку;
- збільшення одного або кількох лімфатичних вузлів, наприклад, на шиї чи під пахвами;
- збільшення живота;
- підвищене потовиділення, особливо вночі;
- втома;
- втрата апетиту, ваги тіла;
- синці або кровотечі, які легко з’являються, без травматизації;
- часті інфекції, кашель;
- біль у грудях або проблеми з диханням;
- висип або свербіж шкіри.
Які аналізи або процедури потрібні, щоб встановити діагноз?
- Фізичне обстеження, коли лікар збирає анамнез захворювання, питає про симптоми, проводить огляд пацієнта.
- Лабораторні дослідження крові.
- Візуалізаційні тести для виявлення ознак лімфоми в різних частинах тіла. Обстеження можуть включати:
- КТ (комп’ютерна томографія, яка сканує організм за допомогою комп’ютера та рентгенівських променів, щоб створити детальну картину різних ділянок всередині тіла);
- МРТ (магнітно-резонансна томографія, коли використовується потужний магніт, щоб зробити зображення тіла без використання рентгенівських променів чи іншого випромінювання, на відміну від КТ, частіше — для перевірки головного та спинного мозку, хребта);
- ПЕТ-КТ (позитронно-емісійна томографія — метод візуалізації, при якому невелика кількість радіоактивного цукру (18F-FDG) після введення в одну з вен надає інформацію про анатомію та функцію внутрішніх органів та створює тривимірне кольорове зображення, щоб показати поширення пухлинного процесу). - Біопсія — це процедура отримання зразка тканини для вивчення в лабораторії. Для лімфоми біопсія зазвичай передбачає видалення одного або декількох лімфовузлів або взяття інших зразків (пухлина середостіння, шлунка, взяття кісткового мозку тощо), які відправляються в лабораторію для тестування на наявність клітин лімфоми (гістологічне дослідження). Інші спеціальні тести дають більше деталей про лімфому, дозволяють визначити її тип та інші біологічні властивості (імуногістохімічне, цитогенетичне, молекулярне дослідження).
Ця інформація потрібна, щоб скласти план лікування.
Які сучасні методи лікування лімфоми?
Після точно встановленого діагнозу, визначення типу лімфоми та стадії, відбувається обговорення клінічного випадку на мультидисциплінарному консиліумі — і надаються рекомендації з лікування.
Варіанти лікування, що можуть використовуватись:
- хімієтерапія;
- променева терапія (радіотерапія);
- таргетна терапія;
- імунотерапія;
- трансплантація стовбурових клітин із інтенсивною високодозовою хімієтерапією безпосередньо перед процедурою (якщо лімфома рецидивує або існує висока ймовірність рецидиву в майбутньому);
- терапія біспецифічними антитілами (при рефрактерних до лікування формах лімфоми);
- CAR T-клітинна терапія (при рефрактерних до лікування формах лімфоми, часто після аутологічної трансплантації стовбурових клітин).
Останні два методи лікування — найсучасніші, дають шанс на отримання ремісії, а в деяких випадках — одужання. На жаль, поки що не проводяться в Україні.
Хірургічне лікування, яке може бути успішним для раннього видалення раку молочної залози, кишечника та ряду інших видів раку, не працює при лімфомі, має обмежене застосування в деяких випадках.
Чи можливе одужання і що впливає на прогнози?
Немає перевірених заходів для запобігання лімфомі, за винятком можливого уникнення таких причин, як ВІЛ-інфекція.
Деякі види лімфом, наприклад, лімфома Ходжкіна є виліковними у більшості випадків. Неходжкінські лімфоми мають різний прогноз та ступінь виживаності — залежно від їх типу, попередньої передлікованості.
На прогнози одужання впливає своєчасно встановлений діагноз, проведення лікування відповідно до міжнародних стандартів, дотримання пацієнтами режиму рекомендованих схем терапії.
Вам потрібна консультація гематолога? Запишіться на прийом:
0-800-500-110 — дзвінки по Україні безкоштовні;
+38-044-277-8-277