МЕЛАНОМА

Нове в розумінні хвороби

Використання генних технологій – справжній прорив у боротьбі з цією небезпечною пухлиною. Сьогодні вченими відкриті моноклональні антитіла, що блокують антиген на поверхні клітини. Саме мутації певного гена призводять до розвитку пухлинного процесу. Вплив на рівні генома пригнічує утворення пухлини шляхом обмеження росту клітин. Це відкриває нові перспективи – шлях до видужання хворим, у яких вчора ще не було такої надії.

В даний час вже викладена вченими робоча гіпотеза про взаємодію вірусу і пухлинної клітини. Суть методу в наступному: пухлинна клітина не здатна повною мірою протистояти атаці вірусу; застосовуючи швидкодіючий вірус, можна домогтися загибелі ракової клітини ще до того моменту, коли імунна система атакує вірус.

Читати повністю Приховати

Меланома – злоякісна пухлина, яка розвивається з клітин (меланоцитів), що відрізняються інтенсивним забарвленням і здатні виробляти пігмент меланін. Меланома частіше зустрічається на відкритих ділянках тіла, які чутливі до дії сонячних променів. При цьому у жінок новоутворення частіше розташовується на шкірі нижніх кінцівок, у чоловіків – на тулубі. Іноді меланома може утворюватися і на інших ділянках тіла: сітківці ока, слизових оболонках, анусі і піхві, а також на шкірі нижніх кінцівок, тулуба та обличчя. Лікування пухлини залежить від стадії хвороби. Слід зазначити, що не кожен вид невусів однаково схильний до злоякісності. Рання діагностика меланоми має найважливіше значення і істотно збільшує шанси хворого на одужання.

Меланома може виникати у людей будь-якого віку, в тому числі і у підлітків. Це небезпечне захворювання, що вимагає негайного лікування. У більшості випадків злоякісне утворення локалізовано на шкірі, його неважко виявити в початковій стадії, коли можливе ефективне лікування.

Діагностика

Першим етапом діагностики є огляд онколога або дерматолога. При постановці діагнозу використовують такі методи, як дерматоскопія, біопсія і гістологічне дослідження. Для вивчення поширеності процесу проводять дослідження «сторожового» лімфовузла, а також додаткові дослідження (комп'ютерна томографія, ультразвукове дослідження і т. д.).

Ці методики широко використовують фахівці LISOD, що дає можливість точно діагностувати ступінь поширення захворювання і об'єм необхідної терапії.

Лікування

Повну інформацію про діагностику і лікування цього виду раку вам нададуть консультанти Контакт-центру LISOD:

  • 0-800-500-110 (безкоштовно для дзвінків зі стаціонарних телефонів по Україні)
  • або +38 044 520 94 00 - щодня з 08:00 до 20:00.

Лікування меланоми залежить від стадії розвитку хвороби. При наявності первинного осередку без метастазів застосовують оперативне лікування з широким висіченням. Іноді після такого висічення утворюються досить великі дефекти, які вимагають закриття складними клаптями шкіри з інших ділянок тіла. Особливо це стосується функціонально активних зон – кінцівок та обличчя. В LISOD цей етап виконує досвідчений пластичний хірург.

При наявності метастазів меланоми в регіонарні лімфатичні вузли додатково проводять висічення регіонарних лімфовузлів, лікування протипухлинними засобами поєднують з імунотерапією. Щоб визначити, чи уражені лімфатичні вузли, якщо на те немає явних вказівок, можливе проведення процедури виявлення «сторожового» лімфовузла. Цей лімфовузол першим отримує лімфу із зони пухлини і є першим лімфовузлом, в якому розвиваються метастази. Якщо ж в «сторожовому» вузлі метастазів не виявлено, то ймовірність їх поширення в інші лімфовузли не перевищує 2-3%. Таким чином, досліджуючи стан «сторожового» лімфовузла, ми з дуже високим ступенем достовірності можемо судити про стан всіх інших лімфовузлів і позбавити багатьох пацієнтів від травматичних операцій та пов'язаних з ними можливих ускладнень.

При неможливості проведення хірургічного лікування альтернативою виступають сучасні методи хіміотерапії, які широко використовуються в LISOD. Схему хіміотерапії для пацієнтів підбирають сугубо індивідуально, враховуючи всі критерії. Кількість курсів хіміотерапії залежить від перебігу захворювання. Після мінімальної кількості циклів пацієнту проводять контрольне обстеження, наприклад комп'ютерну томографію або ПЕТ-КТ, за результатами яких оцінюють ефективність терапії.

У лікуванні меланом також використовується променева терапія. Застосування лінійних прискорювачів із залученням комп'ютерної томографії та складних комп'ютерних програм дає можливість отримати тривимірне зображення пухлини і здорових органів. При цьому до пухлини підводиться необхідна доза опромінення, тоді як на навколишні органи і тканини випромінювання практично не поширюється. Це дозволяє істотно знизити частоту побічних явищ і ускладнень променевої терапії.

Симптоми

Клінічно перехід доброякісної пігментної плями в злоякісну меланому характеризується наступними симптомами:

  • зростанням плями і затвердінням;
  • посиленням пігментації або, навпаки, ослабленням її;
  • появою застійних явищ навколо плями;
  • розвитком пігментних або непігментних розростань, що йдуть від пігментної плями в різні боки.

Іноді першим симптомом меланоми є збільшення регіонарних лімфатичних вузлів, тоді як сама пігментна пляма або папілома не має ознак збільшення або іноді навіть дещо зменшується в своїх розмірах і в інтенсивності пігментації. Збільшення пігментної плями (папіломи) і ущільнення її є першими і найбільш постійними ознаками злоякісного перетворення родимих плям. Нерідко поряд із пігментною плямою з'являються інші дрібні вузлики, частіше пігментовані, рідше не пігментовані.

Особливе значення надається пігментним або непігментним радіальним розростанням, що розходяться від первинної пухлини в різні боки і несуть із собою поширення процесу в нормальну шкіру і сусідні тканини.

Нарешті, досить значна група пухлин з'являється без певних причин –   спочатку у вигляді доброякісного ущільнення, папіломи, пігментованого утворення, яке іноді довгий не збільшується.

Фактори ризику

Найбільш значущими факторами, що впливають на виникнення меланоми, є:

  • сонячна радіація;
  • сонячні опіки.

Більшість ракових захворювань шкіри, в тому числі і меланома, викликані надмірним ультрафіолетовим випромінюванням. Під впливом УФ підвищується ймовірність генетичних порушень в клітинах, що може призвести до утворення пухлини. Допомогти хворому може тільки своєчасне лікування меланоми шкіри.

Групи ризику

  • Значно збільшується ризик захворювання на меланому, якщо раніше вже був встановлений аналогічний діагноз або виявлений будь-який інший рак шкіри.
  • Сімейна історія. Якщо найближчі родичі (особливо два і більше) вже стикалися з цим захворюванням, то ризик виникнення меланоми значно збільшується.
  • Літній вік. У людей в літньому віці частіше трапляється захворювання на меланому.
  • Травматизація. Травма невуса (як одноразова, так і багаторазова).

 

Профілактика

Основною профілактикою є запобігання надлишкового ультрафіолетового опромінення.

Питання та відповіді

В розділі публікуються питання пацієнтів і відповіді наших фахівців. Питання кожної людини стосується конкретної проблеми, що пов'язана з її захворюванням. Пацієнтам відповідають ізраїльські клінічні онкологи та головний лікар LISOD, д.м.н., професор Алла Вінницька.

Висновки фахівців грунтуються на знаннях принципів доказової медицини та професійному досвіді, відповідають виключно наданим даним, мають ознайомчий характер і не є рекомендацією лікаря.

Основна мета розділу – надати інформацію пацієнтові та його родині для того, щоб вони разом із спеціалістом прийняли рішення про вид лікування. Тактика, яка була вам запропонована, може відрізнятися від принципів, що викладені у відповідях наших фахівців. Не соромтеся поставити лікарю запитання про причини відмінностей. Ви повинні бути впевнені що отримуєте правильне лікування.

Добрый день! Мне 33 года, через 1,5 года после рождения второго ребенка заметила, что на голени увеличилась родинка (из обычной превратилась в непонятно что, больше похожее на "гуску"). Обратилась к врачу, рекомендовал удаление, анализ показал меланому. Иммуногистохимическое исследование с АТ к: Myogenin(F5D), СD177, S-100 protein, HMB45, Ki 67 (MIB-1). Tyrosinase (T311), Desmin (D33). Опухоль кожи характерного альвеолярного строения из атипичных меланцитов с характерной экспрессией S-протеина, HMB45, вертикальным распространиением в верхние слои эпидермиса и ретикулярный слой дермы, достигая потовых желез, наличием атипических митозов в ядрах и ядерной экспрессией Ki 67 в около 10% опухлевых клеток. Отмечается минимальное внутри и внеклекточное содержание пигмента и скудный перифокальный реактивный лимфоидный инфильтрат. Итого: меланома, узловая форма, 4 уровень инвазии, толщина 2,2 мм. Сделали операцию иссечения кожи вокруг родинки, в результатах опухлевого роста не выявлено. Назначено лечение в течении года лаферобионом или иммунофаном. Подскажите, этого достаточно?
Меір Зааві

При меланоме, с указанными Вами характеристиками ((Т3) и отсутствии отдаленных метастазов)) рекомендуется проведение широкого иссечения опухоли (2 см края разреза) и исследование «сигнального» лимфатического узла (как правило, пахового, в Вашем случае). Если метастазов в этом узле нет, то хирургическое лечение на этом ограничивается, если есть – выполняется удаление всей группы паховых лимфоузлов. Учитывая группу высокого риска рецидива, метастазирования и молодой возраст – принято рекомендовать профилактическую терапию интерфероном .

Здравствуйте! Мне 35 лет. В апреле месяце 2012 мне поставили диагноз: меланома кожи правого бедра по гистологии, родинка была удалена по принципу обширной биопсии без какого либо предварительного обследования. Далее выяснилось, что есть mts в паховобедренные лимфоузлы. Произведена операция Дюкена 3 июля, после назначили курс интерферонов по 40 млн в/в по схеме 5-2 в течении 2-х месяцев. Как только доза снизилась до 6-ти при повторном КТ обнаружили лимфоузлы в правом паху и подвздошной области. 30 ноября проведена внутритазовая подвздошно-обтураторная правостороння лимфодиссекция, правосторонняя паховая лимфодиссекция Т3N1MO ст.3 гр 2. После операции назначили химию, но только с 21 января 2013 (пока всё заживало). На повторном КТ от января 2013 обнаружены новые узлы вдоль правых подвздошных сосудов и паховые узлы слева. Сейчас прохожу курс химиотерапии по протоколу Винбластин + Цисплатин. МРТ головы структурных изменений головного мозга не выявлено, КТ брюшной полости - без патологии. Предлагают после курса химиотерапии, если узлы не уйдут, опять оперироваться. Есть ли в этом смысл?
Меір Зааві

После окончания проводимой химиотерапии следует сделать повторную оценку состояния, исключить отдаленное метастазирование (ПЭТ-КТ) и если находки будут только в лимфоузлах, то оперативное их удаление может дать эффект.

Добрый день. У сестры (59 лет) удалили меланому под коленом. Прошла несколько курсов химии препаратами платины и иммунотерапию (реаферон). Спустя год на основании компьютерной томографии выявлены метастазы в легких и средостении. Явно выражены признаки болезни Паркинсона. Сильные боли в горизонтальном положении, отдает в левую руку. Химию отменили, назначили реаферон через день день в течении 3 месяцев. Остальное лечение симптоматическое: от кашля, от боли и т.д. Подскажите, пожалуйста, возможен ли благоприятный исход в этом случае?
Меір Зааві

К сожалению, излечения в таких случаях добиться невозможно, речь может идти о приостоновке процесса, качестве жизни, а при использовании новых таргетных препаратов (вемурафениб, ипалимумаб) даже продлении жизни после уже проведенной химиотерапии и иммунотерапии. Правда, пока что эти препараты в Украине не сертифицированы и лечение возможно только за границей.

Показати ще Задати своє питання лікарю

Новини по темі