Історія лапароскопії

Ідея лапароскопічної хірургії сягає корінням у XIX століття, хоча є відомості про застосування в медицині дзеркального відбивача та трубчастих інструментів, які виходять ще з античної Греції та стародавньої Месопотамії.

Історія сучасної ендоскопії почалася в 1805 році — відомо, що акушер із Франкфурта використав свічки, спрямовуючи їх світло в трубку для огляду піхви та уретри.

  • 1897 — уролог Нітце і оптик Райнке з Берліна разом із майстром із Відня монтують перший цистоскоп, оснащений платиновим провідником і лінзами, щоб створити ефект освітлення.
  • 1901 — відомий російський акушер-гінеколог Д.О. Отт вперше застосував ендоскопічний — внутрішній — огляд черевної порожнини за допомогою електричної лампи, рефлектора і дзеркала, введеного в живіт через розріз піхви.
  • 1902 рік — на зборах у Гамбурзі Георг Келінг доповідає про целіоскопію та огляд черевної порожнини без широкого розрізу в експериментах на собаці.
  • 1910 — хірург Якобеус зі Стокгольма успішно проводить перше лапароскопічне втручання, оперуючи людину, і в практику входить термін «лапароскопія».
  • 1929 — німецький гепатолог Кальк розробляє для лапароскопу лінзи, що нахиляються.

Далі лапароскопія успішно розвивається в гінекології Земмом та Франгенхаймом (Німеччина), Палмером (Франція), Філіпсом (США), Стептоу (Великобританія).

  • 1938 — Угорщина. Янош Вереш розробив спеціальну безпечну голку для накладання пневмоперитонеуму. Цю голку сьогодні повсюдно застосовують.
  • 1952 рік – розвиток англійським лікарем Хопкінсом системи лінз та оптично-волоконного світла змінили тенденцію радикально та посилили роль телескопії в медицині.

Прийнято вважати початком сучасної лапароскопії хірургічну школу із німецького міста Кіля, якою керував гінеколог професор Курт Земм.

Як прототип сучасного обладнання під його керівництвом було впроваджено в практику автоматичний інсуфлятор. 78% відкритих операцій у гінекології Земм замінив лапароскопічними у 1960-х роках. Частота ускладнень дорівнювала 0.28%, що продемонструвало всій медичній громадськості ефективність та безпеку лапароскопії.

  • 1960-70-ті роки – з'являються лідери, які сприяють розвитку ендохірургії, особливо під час виконання гінекологічних операцій. Але, попри чудові результати в окремих хірургічних центрах, лапароскопія не завойовує в практиці хірургів міцних позицій.
  • 1977 рік – гінеколог Де Кок виконує апендектомії з лапароскопічною частковою підтримкою. Використання лапароскопії для обстеження жінок із підозрою на гострий апендицит зменшило на 50% частоту операцій із видалення червоподібних відростків.
  • 1979 –  група фахівців із Німеччини, якою керує доктор Фремберг, вперше описує лапароскопічно асистоване видалення каменів у жовчному міхурі, проведене у тварин.
  • 1983 – наукова група під керівництвом Земма вперше описує метод лапароскопічної апендектомії.
  • 1985 – німецький хірург Мюге вперше показав лапароскопічну холецистектомію з використанням вуглекислого газу для інсуфляції (вдування газу в порожнину тіла).
  • 1986 –  Уоршоу використовував лапароскопію для встановлення стадії раку підшлункової залози. 93% – такої цифри досягла точність діагностики.
  • Цього ж року в ендоскопічній техніці відбулася революція –  японські інженери сконструювали матрицю для трансформування відеосигналу та передачі його на монітор. Поліпшення якості зображення та багаторазове збільшення дозволило розпочати проведення радикальних хірургічних операцій.
  • 1987 –  Франція. У Ліоні Філіп Муре провів лапароскопічну холецистектомію із застосуванням традиційних малоінвазивних технологій.
  • 1988 – таку ж операцію роблять американські хірурги Сай і Мак Керман. За кілька місяців ендохірургічна техніка кардинально змінює підхід до лікування жовчнокам'яної хвороби.
  • 1989 рік – паризький лікар Дюбуа повідомляє про лапароскопічну холецистектомію з кількома проколами черевної стінки. Пізніше лапароскопія була успішно виконана лікарями Берсі (США, Лос Анджелес), Перісо (Франція, Боро), Натансон та Кушієрі (Великобританія, Дунді), Реддік (США, Нешвіль).

Далі популяризація та розвиток техніки лапароскопії набувають глобального характеру. Принцип і технологію малоінвазивності починають активно застосовувати в різних напрямках хірургії. Створюють високотехнологічні інструменти та апарати.

Сьогодні в розвинених країнах за деяких захворювань лапароскопічно проводиться 90% операцій. У LISOD ця цифра становить 99% – абсолютна більшість.

Запис на прийом

Для продовження введіть захисний код і підтвердіть відправку.
* – обов'язкове для заповнення