ПАП-тест. Як підготуватись до обстеження і що означають результати?

ПАП-тест (тест Папаніколау) — це дослідження, яке допомагає виявити передракові зміни в клітинах шийки матки. Своєчасна діагностика та лікування суттєво знижує ризик появи раку шийки матки.

Деякі жінки переконані, що обстеження не потрібні, якщо їх нічого не турбує. Але це помилка. Насправді більшість небезпечних захворювань на ранній стадії можуть не мати симптомів і діагностувати їх можна лише завдяки скринінгам. Саме тому ПАП-тест рекомендується здавати регулярно.

Найчастіше проміжок між дослідженнями становить від 1 до 3 років. Рекомендації щодо оптимального часу обстеження надає гінеколог з урахуванням результатів попередніх ПАП-тестів.

Підготовка до ПАП-тесту

Протягом двох-трьох діб до здачі тесту жінці рекомендується не користуватися вагінальними свічками, тампонами, кремами, інтимними гелями, а також в цей час не мати статевих стосунків.

Вік

  • З 21 року — рекомендація для більшості країн світу
  • З 18 років до 65 років — рекомендація для України. Це пов’язано насамперед із раннім початком статевого життя та низьким рівнем вакцинації від ВПЛ. Значний фактор — велика кількість жінок, які курять. Також враховується поширеність різних форм імунодефіциту у нашій країні.

На який день циклу здати ПАП-тест?

  • Перші дні після менструації — для жінок до настання менопаузи.
  • Будь-який сухий день — для жінок, які приймають протизаплідні пігулки.
  • Будь-який день — для жінок у менопаузі.

Як проводиться ПАП-тест?

Лікар отримує клітинний матеріал спеціальною щіточкою і наносить його тонким шаром на предметне скельце. Як варіант — щіточка розміщується у контейнер із фіксуючим розчином і передається до лабораторії.

Процедура зазвичай безболісна, проте деякі жінки можуть відчувати легкий дискомфорт або біль внизу живота.

Що означають результати ПАП-тесту?

Результат ПАП-тесту — це абревіатура, яку не завжди можна зрозуміти. Отож, спробуємо пояснити детально.

  • Незадовільний результат — рекомендовано повторити дослідження через 2-4 місяці.
  • NILM — норма. Немає внутрішньоклітинних уражень або злоякісності.
  • ASC-US — запалення або слабко виражена дисплазія неясного значення.

Матеріал не дозволяє диференціювати зміни плоского епітелію між реактивними і диспластичними (передраковими). Найчастіше після такого результату склад клітин нормалізується, але в 20% випадків може відбутись прогрес до дисплазії. Біопсія зазвичай не проводиться. Рекомендоване спостереження і повторний ПАП-тест через 3-6 місяців та інколи ПЛР-аналіз на високоонкогенні типи ВПЛ.

  • LSIL (або CIN І) — плоскоклітинне інтраепітеліальне ураження низького ступеня. Легка дисплазія.

Результат свідчить про неспецифічні запальні зміни або зміни, зумовлені ВПЛ. Патологія найчастіше самостійно регресує, але до 25% випадків можуть прогресувати у важчий ступінь. Рекомендується динамічне спостереження і аналіз на ВПЛ.

- CIN І + ВПЛ(-) — контроль ПАП-тесту через 6 міс. 

- CIN І + ВПЛ(+) — потрібна кольпоскопія. При виявленні кольпоскопічних ознак важкого ураження епітелію показана біопсія. Повторний ПАП-тест через 6 місяців. Рекомендовано не курити, а також провести лікування хронічних вагінальних інфекцій.

Коли звернутись до онкогінеколога?

Деякі абревіатури в результатах ПАП-тесту — привід проконсультуватись із онкогінекологом і пройти більш детальне/експертне обстеження.

Пам’ятайте — не всі абревіатури, зазначені нижче, вказують на злоякісні новоутворення. Проте відкладати візит до фахівця не варто.

  • ASC-H — атипові клітини плоского епітелію, які не виключають HSIL.
    У таких випадках рекомендована розширена кольпоскопія, а при виявленні ураження — біопсія та цервікальний кюретаж. Подальша тактика залежить від результатів гістологічного дослідження.
  • HSIL (або CIN ІІ/ CIN ІІІ) — плоскоклітинне інтраепітеліальне ураження високого ступеня. Середньо-важка дисплазія.

В усіх випадках рекомендована кольпоскопія (в т.ч. піхви), біопсія змінених ділянок (під контролем кольпоскопії), ендоцервікальний кюретаж (для невагітних) і гістологічне дослідження матеріалу. У 1–3% пацієнток може підтвердитись інвазивний рак.

- CIN ІІ — 40% випадків можуть регресувати протягом 2 років, особливо в молодих жінок.

- CIN ІІІ — практично не регресує, тому у невагітних пацієнток обов’язково видаляється патологічно змінена ділянка — виконується ексцизія/конізація шийки матки, крім дівчат до 21 року. Якщо у них кольпоскопічно візуалізується зона трансформації, а ендоцервікальний кюретаж негативний, їм рекомендують через 3-6 місяців повторити цитологію та кольпоскопію.

  • AGC — цервікальне інтраепітеліальне ураження залозистих клітин.

Атипові клітини можуть походити з шийки або порожнини матки. Рекомендована обов’язкова консультація онкогінеколога, розширена кольпоскопія та цервікальний, а в деяких випадках — ендометріальний кюретаж. Для жінок старше 35 років — обов’язковий ендометріальний кюретаж або гістероскопія.

Подальша тактика залежить від результатів дообстежень.

  • АIS — аденокарцинома in situ.
    Обов’язково потрібна консультація онкогінеколога. Тактика залежить від результатів дообстежень. Якщо немає ознак інвазивного раку, у молодих пацієнток може бути проведена конізація шийки матки. Пацієнткам зрілого віку, які не планують народжувати дітей, рекомендована гістеректомія — видалення матки.

Якщо підтверджується інвазивний рак, консиліум лікарів обирає оптимальну тактику лікування.

Зверніть увагу! При своєчасній діагностиці та правильному лікуванні більшість жінок мають високі шанси подолати рак шийки матки. Фахівці LISOD мають значний досвід діагностики та лікування різноманітних онкогінекологічних патологій. Тож при появі будь-яких підозр звертайтеся на консультацію. 

Запишіться на прийом:

0-800-500-110 — дзвінки по Україні безкоштовні;

+38-044-277-8-277.

Інші новини