Як пройти шлях до стійкої ремісії? Разом із психологами!

06 вересень 2016

У вересні 2016 року в групі психологічної підтримки закінчився черговий річний цикл занять з пацієнтками. 

Такі групи діють у Лікарні ізраїльської онкології вже більше п'яти років. Сьогодні психологічна підтримка пацієнтів стоїть в одному ряду з класичними методами лікування злоякісних захворювань. Без роботи професіоналів-психологів неможлива діяльність провідних світових онкологічних центрів. Як і у всіх ізраїльських лікарнях, в LISOD психологи надають допомогу і пацієнтам, і їх родичам: працюють індивідуально і в групах. Одну з таких груп ведуть фахівці Тетяна Першина і Леся Федоренко.

«Робота в групах буде тривати, але вже можна підвести деякі підсумки. Всім нам є чому радіти і чим пишатися. Позаду три роки занять, і сьогодні ми можемо говорити про стійку ремісію учасниць групи. Це, безумовно, результат роботи всієї команди: хірургів, хіміотерапевтів, радіотерапевтів і ...психологів», — коментує Тетяна Першина.

У чому ж сенс групових занять? Чому, поряд з традиційними методами лікування, психологічна допомога необхідна? Відповідь на ці питання проста і, одночасно, складна — без віри в себе одужати важко, особливо, якщо мова йде про рак.

У кожної пацієнтки своя історія, своє горе, свої випробування і свій власний шлях їх подолання. Наталія Корчина дізналася, що хвора на рак молочної залози під час вагітності, вона чекала на шосту дитину. Вагітність довелося перервати, попереду було нелегке онкологічне лікування, боротьба за власне життя і благополуччя п'яти дітей, яким більше всього на світі потрібна мама. Саме під час лікування вона прийшла в групу.

Наталія Коганкова пройшла через подвійну мастектомію (це було перше в LISOD і в Україні видалення обох молочних залоз з одночасним відновленням з використанням спеціального біологічного матеріалу АДМ). Вона теж стала учасницею групи. «У мене з'явився інший смак життя після занять в групі, помінялися цінності. Я живу Сьогодні — живу, як мені подобається, ні під кого не підлаштовуюсь», — Наташа говорить впевнено, посміхається так, як ніби розповідає про захоплюючу подорож, а не про довгий шлях до одужання.

Історії різні — це людські долі, драми, про які поки не всі учасниці групи готові говорити відкрито. Але всі стверджують — допомога психологів безцінна, без їх підтримки пройти лікування було б неймовірно важко.

Вже на першому році роботи з групою (коли пацієнтки знаходилися на різних етапах: хтось тільки пройшов обстеження і дізнався діагноз; хтось був після операції, хтось проходив хіміотерапію або радіотерапію), психологи допомагали боротися зі слабкістю, болем фізичним і душевним. Другий рік — новий рівень занять: подолання страху рецидиву. Третій рік — рішення «здорових» проблем (внутрішніх, міжособистісних): пацієнтки повернулися до звичного способу життя, до професійної діяльності.

 «Це був вирішальний, хвилюючий і, в той же час, радісний рік, — пояснює психолог Тетяна Першина. — Головне, що учасниці групи шляхом непростої роботи над собою прийшли до розуміння, що вони здорові. Так, результати обстежень говорять самі за себе. Але для того, щоб пацієнтки могли повернутися до повноцінного яскравого життя, ми разом працювали всі ці роки».