Андрій Жигулін: Доброякісні утворення можна лікувати без агресивної хірургії

30 вересень 2016

«Лише професійна оцінка клінічної ситуації, з урахуванням усіх ризиків, дозволяє визначати методи лікування доброякісних утворень у молочній залозі. Досвідчений хірург повинен керуватися принципами органозберігаючого лікування, враховувати вік пацієнта і клінічний анамнез», — про це заявив керівник Центру сучасної мамології Лікарні ізраїльської онкології LISOD Андрій Жигулін на сьомий Міжнародній науково-практичній конференції з актуальних питань пластичної та реконструктивної хірургії.

23-24 вересня провідні фахівці пластичної, естетичної та реконструктивної хірургії зібралися в Києві в рамках регулярної конференції, яку організував професор Василь Храпач, щоб розглянути складні клінічні випадки, поділитися накопиченим досвідом і визначити шляхи уникнення можливих помилок.

Звертаючись до учасників конференції, Андрій Жигулін розповів про міжнародні стандарти лікування доброякісних утворень молочної залози. В своїй доповіді досвідчений хірург-мамолог зосередив увагу аудиторії на варіантах кісти і філоідної пухлини, які вимагають хірургічного втручання. У той же час, сповідуючи органозберігаючий підхід, фахівець детально пояснив, які новоутворення у молодих жінок не потрібно оперувати, як за ними спостерігати і як часто проводити радіологічний контроль, щоб не пропустити утворення ракових клітин.

«Що робити — лікар може вирішувати, тільки маючи чіткий морфологічний діагноз і професійний висновок радіолога. Важливо оцінити всі сімейні та генетичні ризики кожної пацієнтки. Також можна використовувати медичні калькулятори, наприклад індекс Гейла. Це дозволяє визначити ступінь ризику конкретного утворення і показання до хірургічного видалення або більш вимогливого підходу до спостереження. Тобто лікар зможе зрозуміти, чи потрібно частіше робити МРТ або проводити хіміотерапію як профілактику», — підкреслив керівник Центру сучасної мамології LISOD.

За словами Андрія Жигуліна, алгоритми лікування будь-якого доброякісного утворення залежать не тільки від розміру пухлини, віку жінки і радіологічних досліджень. Часто вкрай важливо ретельно вивчити сімейний онкологічний анамнез, щоб врахувати всі чинники ризику.

«Для визначення характеру новоутворення — доброякісний або злоякісний — не обов'язково проводити хірургічне втручання. У багатьох випадках достатньо виконати толстоігольну біопсію молочних залоз під контролем УЗД. При такому методі забір зразка тканин практично не шкодить естетиці грудей і не піддає жінку зайвому ризику», — заявив лікар.

Підводячи підсумок своєї доповіді, керівник Центру сучасної мамології LISOD Андрій Жигулін акцентував увагу колег на тому, що ризик розвитку раку може зберігатися навіть протягом 11 – 15 років після діагностування доброякісного новоутворення. Цей фактор вкрай важливо враховувати при розробці схем лікування і спостереження пацієнтів.