LISOD - онкологічна лікарня з повним циклом допомоги: профілактики, діагностики, лікування і реабілітації з використанням міжнародних стандартів на засадах доказової медицини. У LISOD використовується необхідне сучасне високотехнологічне обладнання для діагностики та лікування онкологічних захворювань.
LISOD - онкологічна лікарня з повним циклом допомоги: профілактики, діагностики, лікування і реабілітації з використанням міжнародних стандартів на засадах доказової медицини. У LISOD використовується необхідне сучасне високотехнологічне обладнання для діагностики та лікування онкологічних захворювань.
Жінка — у зоні ризику
Часто кажуть, що хворобі легше запобігти, ніж лікувати її. А якщо йдеться про рак молочної залози, чи існують у такому випадку дієві механізми профілактики?
Про все, що викликає злоякісні пухлини в грудях, сьогодні говоримо з онкологом, хірургом, завідувачем Центру сучасної мамології LISOD Андрієм Жигуліним.
— Що зробити, щоб не захворіти на рак молочної залози?
— Я не впевнений, чи хтось знає відповідь на це запитання. Насправді, коли до нас приходять пацієнтки, ми часто чуємо: «Чому це сталося зі мною? Я вела здоровий спосіб життя, у мене в родині ніхто не хворів — і раптом рак! Чим я заслужила таку кару?» Перш за все, давайте розберемося, що таке рак. Це хвороба, що виникає із певного типу дефектних клітин. Звідки вона береться? Це процес ймовірнісний. Тіло людини складається з клітин, вони діляться, при цьому в частині з них можуть виникати певні дефекти. Організм повинен виявляти такі пошкоджені клітини і боротися з ними. Проте цей механізм не завжди спрацьовує.
Чим це небезпечно? Коли під впливом якихось чинників змінюється програма, клітина перетворюється на ракову і починає невпинно ділитися, породжуючи подібних до себе. Їх стає дедалі більше, і, як ворожа сила, вони поступово захоплюють організм. Ми не можемо запобігти їх виникненню, проте знаємо механізми, які впливають на збільшення кількості дефектних клітин.
Фактори ризику можна розподілити на три частини. Перша група — це фактори, на які ми не можемо впливати: вік, стать, генетика. Бути жінкою і ставати старше — уже ризик. Якщо є сімейний анамнез, тобто в родині у когось був рак молочної залози або інші онкологічні захворювання, це теоретично може підвищувати ймовірність розвитку хвороби, але оцінити ризики може лише професіонал. Можливо, такій жінці будуть рекомендовані додаткові обстеження.
Друга група факторів ризику — найважливіша — ті фактори, на які ми можемо впливати. Це зайва вага, недостатня фізична активність. Поясню. Більшість пухлин, що утворюються в молочній залозі, є гормонозалежними. Є три основних механізми утворення гормонів, які можуть стимулювати розвиток раку молочної залози. Перший — це активність яєчників, що виробляють естрогени та прогестерон. Якщо у дівчини рано починаються менструації (до 12 років), виникає високий рівень естрогенів — це фактор ризику. В такій ситуації вона повинна спостерігатись у гінеколога і, при необхідності, проводиться відповідна корекція. Другий механізм утворення естрогенів — за допомогою наднирників та жирової тканини. У кожної людини в наднирниках утворюються чоловічі статеві гормони (андрогени), а в жировій тканині вони перетворюються на естрогени за допомогою фермента ароматази. Відповідно, чим більше жирової тканини, тим більше в ній ароматази, яка перетворює андрогени на естрогени. Третій механізм — це зовнішні гормони. З тих чи інших причин жінки можуть приймати гормональні препарати — чи то з метою корекції гормонального статусу, чи з метою запобігання вагітності — це теж є фактором ризику.
Ще один дуже важливий фактор ризику, на який можна впливати, — токсичні речовини, що порушують механізми функціонування клітин. Зовнішні канцерогени — куріння, алкоголь, хронічна інтоксикація через середовище, у якому жінка постійно перебуває. Це фактор, який збільшує кількість дефектних клітин.
Дуже цікавим фактором ризику є порушення режиму сну і відпочинку. Як з’ясувалося, у нас в тілі виробляється гормон мелатонін, що є дуже потужним регулятором діяльності мозку і впливає на антиканцерогенну активність. Цей гормон виробляється тільки тоді, коли ми спимо, до того ж — у темряві. Якщо людина спить при світлі, мелатоніну виробляється недостатньо. Відповідно, коли жінка мусить працювати вночі, а вдень спати, для неї це є статистично доведеним фактором ризику розвитку раку молочної залози.
Третя група факторів ризику — так звані репродуктивні фактори. Якщо жінка не вагітніє і не народжує дітей у віці до 30 років або якщо вона не годує грудьми — це теж є статистично достовірним фактором ризику.
Отже, є різні причини, з яких виникає хвороба. І хоч одні не залежать від жінки, на інші можна вплинути і таким чином зменшити ризик. До речі, були проведені цікаві дослідження, які показали, що у пацієнток із гормонозалежним раком молочної залози фізична активність за певною лікувальною програмою майже до 30% зменшила ймовірність рецидиву. Тобто все в наших руках — ми можемо змінити життя, себе і таким чином відкоригувати прогноз і ризики розвитку хвороби. І хоч зміни — це завжди нелегко, та часом вони необхідні.
— Чи виправдана профілактична мастектомія?
— Ви знаєте, протягом останніх кількох років ми розуміємо, що це дуже актуальна тема. І щоб розібратися, потрібно чітко уявляти, що таке профілактична мастектомія. Це видалення молочної залози у жінки, яка не має онкологічної хвороби, але водночас має дуже високу ймовірність захворіти на рак молочної залози. Таке оперативне втручання різко знижує ризик захворювання. Але насправді профілактична мастектомія працює тільки у тих жінок, які мають генетичну схильність — при наявності мутації в генах BRCA1, BRCA2 та деяких інших. Існують мутації в багатьох генах, що також підвищують ризик розвитку раку молочної залози або інших локалізацій, але клінічно значущих статистичних даних, які б підтвердили ефективність виконання мастектомій у пацієнток з такими мутаціями поки що немає, оскільки це досить рідкісні ситуації і недостатньо даних, щоб можна було говорити про ефективність подібних втручань.
Тобто необхідно чітко запам’ятати, що профілактична мастектомія — це видалення молочних залоз у пацієнток із підтвердженими генетичними проблемами. Водночас видаляти молочну залозу у пацієнток, які мають доброякісні зміни у молочній залозі (полікістоз, мастодінію, фіброаденоми) — як правило, не раціонально.
До речі, часто до нас приходять жінки із таким питанням: «У мене кілька років тому з’явилась фіброаденома (кіста), лікарі тільки спостерігають, а у мене болять молочні залози перед менструацією, тому я хочу позбутись грудей, бо страшно, що все це може перерости в рак». І коли це говорить жінка, якій до 30 років чи трохи за 30, це викликає певне, м’яко кажучи, здивування у хірурга. Я завжди запитую, чи уявляє собі пацієнтка, що таке мастектомія, хай навіть з реконструкцією, і що це означає для подальшого життя? Саме тут я хочу пояснити: операція зі збільшення молочних залоз імплантами, на яку орієнтуються жінки, думаючи про мастектомію з реконструкцією, — це зовсім інша хірургія. Вона радикально не порушує анатомію молочної залози. Імплант встановлюється в щілину між залозою і грудною стінкою, при цьому нічого не видаляється. Мастектомія (навіть виконана за найкращими технічними стандартами) — це повне видалення молочної залози разом з усіма судинами, нервами тощо, це операція, що серйозно травмує тканини грудної стінки, викликає нечутливість шкіри, призводить до певних анатомічних порушень. Я навіть не кажу про ймовірність чисто хірургічних ускладнень, адже такі складні операції мають не дуже великий, проте значущий відсоток ускладнень — не тільки ранніх, але і пізніх. Зміни, що відбуваються в тканинах на фоні імплантів, можуть тривати протягом років і десятиліть. Я впевнений, що жінка до мастектомії і після мастектомії — це дві різних жінки, що мають різні відчуття і самопочуття. Тому проведення профілактичної мастектомії — дуже серйозне рішення, яке має бути аргументованим. На моє глибоке переконання таке втручання має виконуватись тільки тоді, коли його не можна уникнути. Взагалі, в хірургії молочної залози перевага має надаватись органозберігаючим операціям. Знаєте, серед хірургів є дуже влучний вислів: найкраща операція — це та, яка не зроблена. Так ось, я дуже боюся спекуляцій на цій темі. Звісно, є ситуації, коли мастектомія справді потрібна: йдеться про поширений рак молочної залози або ж мультицентричний тип хвороби, коли залоза вражається в багатьох ділянках, і ми не можемо зберегти її. Тоді це виправданий ризик і виправдана травма.
Ще один аспект цієї проблеми. Буває так, що приходить жінка, у якої в одній молочній залозі пухлина. І вона просить видалити й іншу залозу — профілактично, бо раптом там виникне хвороба. Хочу наголосити, що в разі виявлення пухлини в одній молочній залозі, при відсутності генетичної патології, видалення молочної залози з іншого боку знижує імовірність рецидиву приблизно на 1%. Лише 1%, при тому що це серйозна травматична операція!
— Які показання до генетичного обстеження?
— Якщо йдеться про визначення мутації в генах BRCA1, BRCA2, то показання для їх виявлення такі:
* розвиток раку у пацієнтки віком до 45 років;
* наявність так званого тричі негативного раку у пацієнтки віком до 55 років;
* рак грудної залози у чоловіка (таке теж буває!);
* наявність у жінки принаймні однієї прямої родички (мати, сестра, тітка по материній лінії), яка захворіла на рак молочної залози у віці до 40 років;
* наявність двох близьких родичів, які захворіли на рак молочної залози незалежно від віку;
* наявність родича чи родичів із кількома онкологічними захворюваннями одночасно (приміром, рак молочної залози і рак прямої кишки, рак шлунку чи рак легенів).
Але є й інші мутації, що можуть викликати рак інших локалізацій. Тому про діагностику чи ризики конкретної людини краще порадитися з клінічним онкологом.
— Чи виникає рак від антиперспірантів?
— Ні. Були проведені дослідження, за результатами яких було встановлено, що немає зв’язку між антиперспірантами і раком молочної залози. Так само немає зв’язку між розміром грудей і ймовірністю розвитку раку. А ще немає зв’язку між моделлю бюстгальтера (з кісточками чи без) чи відсутністю такого предмету в гардеробі жінки і раком молочної залози. Це міфи.
— Тобто виходить, що жінка повинна обстежитись, вести здоровий спосіб життя — і це все, що вона може зробити?
— Потрібно зрозуміти: на сьогодні рак молочної залози — це хвороба, що в абсолютній більшості випадків виліковується — звісно, якщо вона виявляється на ранній стадії. Регулярні обстеження дозволяють діагностувати хворобу тоді, коли пухлина маленька, коли немає жодних симптомів, а жінка почуває себе здоровою — саме в цей час найвищі шанси на повне одужання після лікування. Такі обстеження потрібно проходити щороку. До 40 років виконується УЗД, після цього — мамографія, щорічно або принаймні раз на два роки. Це те, що може і повинна робити жінка, яка піклується про власне здоров’я.
Боятися хвороб — нормально. Погано, коли страх змушує не обстежуватись, а уникати лікарів. У Центрі сучасної мамології LISOD можна пройти скринінг молочних залоз на сучасному обладнанні — і швидко отримати точний результат. Саме так можна переконатися, що зі здоров’ям усе гаразд. Якщо ж буде діагностоване захворювання, то фахівці Центру зроблять усе можливе якнайкраще, щоб пацієнтка одужала і зберегла свою жіночу красу.
Запишіться на консультацію чи обстеження:
0-800-500-110 — безкоштовно по Україні;
+38-044-277-8-277 — щоденно з 8.00 до 20.00.
