Онкогінекологія: баланс переваг і ризиків

16 листопад 2020

Здоров’я жінки – дуже крихка система, яка потребує особливої уваги. Кожна представниця прекрасної статі в будь-якому віці хоче бути красивою, щасливою та здоровою. Тому питання, пов’язані з репродуктивною системою, посідають особливе місце в її житті.

Захворювання жіночих статевих органів доволі численні й різноманітні, часто мають схожу симптоматику. Це ж стосується й онкологічних хвороб. Та як знайти хорошого спеціаліста, який міг би виявити чи запідозрити ранню стадію серйозної хвороби? На превеликий жаль, у програмі медичних університетів дисципліні «онкогінекологія» відводиться всього декілька годин. Чи встигне майбутній акушер-гінеколог за цей час дізнатися абсолютно все про симптоматику жіночих онкологічних хвороб, щоб у майбутньому безпомилково діагностувати патологію на ранньому етапі? Сумнівно. Саме тому з цієї точки зору украй важливою є взаємодія гінекологів із онкогінекологами.
Що таке «гінекологічний рак», хто такі онкологічні гінекологи та в яких випадках без їхньої допомоги не обійтися – про це в нашому інтерв’ю з лікарем-онкогінекологом LISOD Інною Субботіною.

– Інно Віталіївно, розкажіть про онкологічні гінекологічні захворювання. Хто займається їх діагностикою та лікуванням?

– До категорії злоякісних новоутворень жіночої репродуктивної системи належить велика кількість захворювань, серед яких – рак шийки матки або цервікального каналу, рак тіла матки або ендометрія, рак яєчників, маткової труби або первинний перитонеальний рак, рак піхви, рак вульви. Водночас одна й та ж хвороба може мати зовсім різні лікувальні тактики та прогноз залежно від стадії, коли діагностована, та особливостей конкретної пухлини. Деякі з форм гінекологічного раку мають дуже ранні форми – так звані «передракові стани», які дуже добре піддаються лікуванню при своєчасному виявленні.
На діагностиці та лікуванні будь-якого виду раку, що бере початок у репродуктивних органах жінки, спеціалізується лікар-онкогінеколог. Це фахівець, який, здобувши освіту акушера-гінеколога, додатково проходить підвищення кваліфікації винятково з лікування гінекологічного раку. Найголовніше для лікаря – зрозуміти хворобу, збалансувати переваги і ризики призначеного лікування для кожної пацієнтки індивідуально. Лише гінеколог-онколог знає, коли потрібно зробити операцію, а коли варто її відтермінувати, а почати з опромінення чи хіміотерапії.

– У яких випадках можуть направити до гінекологічного онколога?

– Зазвичай до гінеколога-онколога звертаються у випадку підозри або вже діагностованого передракового стану жіночих репродуктивних органів: при тяжких дисплазіях та об’ємних утвореннях шийки матки й цервікального каналу, тяжких дисплазіях та об’ємних утвореннях слизової піхви, пігментних та атипових утвореннях вульви, атипових гіперплазіях або поліпах ендометрію (слизової оболонки порожнини матки), міомах матки великих розмірів або зі швидким ростом, атипових кістах чи інших утвореннях яєчників, а також при будь-яких об’ємних утвореннях у порожнині тазу.
Безумовно, діагностований та гістологічно підтверджений гінекологічний рак має лікувати виключно гінеколог-онколог, саме тоді у пацієнток найбільше шансів на одужання. Проте будь-який онколог може пригадати не одну історію пацієнток, які закінчилися доволі трагічно лише тому, що жінки пізно звернулися до потрібного фахівця. На жаль, дізнавшись про хворобу, пацієнти часто шукають «порятунку» у знахарів, екстрасенсів та інших «умільців» і втрачають дорогоцінний час. Якщо виникла підозра на онкологічне захворювання чи вже був встановлений онкологічний діагноз – у першу чергу потрібно пройти обстеження та консультацію у гінеколога-онколога.

– Чому виникають онкологічні гінекологічні хвороби?

– Деякі фактори можуть збільшити ризик розвитку онкогінекологічних захворювань. У першу чергу це вірус папіломи людини (ВПЛ), який може спричинити рак шийки матки, піхви та вульви. ВПЛ – поширена інфекція, що передається статевим шляхом. З цієї причини безпечний секс (використання презерватива) є ключовою стратегією профілактики. Вакцинація проти ВПЛ доступна для дівчат та молодих жінок (у віці від 11 до 26 років) та достовірно зменшує ймовірність розвитку раку шийки матки.
Ще один відомий фактор ризику – вік. Результати численних медико-статистичних досліджень встановили, що найвищі показники захворюваності серед жінок – у старших вікових групах, зокрема від 55 до 65 років. Наприклад, середній вік пацієнток із раком тіла матки на момент діагностування становить 63 роки.
Також серед факторів, що можуть збільшити ризик розвитку онкогінекологічних хвороб, – генетика: до 10% хворих на рак яєчників мають сімейну історію захворювання. Жінка, чия мати, дочка чи сестра мали рак молочної залози, яєчників, фаллопієвої труби або первинний рак очеревини, можуть пройти генетичне тестування на наявність мутації в генах BRCA1 та BRCA2. Підтверджені мутації цих генів збільшують ризик раку яєчників та раку молочної залози.

– Як розпізнати гінекологічний рак? Чи є симптоми, які повинні настрожити жінку?

– Симптоми відрізняються залежно від того, який орган уражено раком, тож їх завжди повинен оцінювати спеціаліст. Аномальні вагінальні кровотечі, тобто ті, що з’являються поза менструацією чи в постменопаузі, або навіть незначні кров’янисті виділення після статевого контакту, фізичного навантаження чи в спокої можуть виникати при будь-якій онкологічній патології жіночих статевих органів. Так само біль, дискомфорт внизу живота може супроводжувати рак шийки, тіла матки та пухлини яєчників. Різке збільшення об’єму живота, відчуття здуття, переповнення в черевній порожнині, закрепи й часте сечовипускання іноді є ранніми симптомами раку яєчників. Рак вульви викликає свербіж і болісні відчуття в області промежини при наявності видимого ураження або рани, що довго не загоюється.
Лікар гінеколог-онколог при підозрі на злоякісну пухлину проводить біопсію видимого вогнища ураження – на вульві, піхві, шийці матки. Під час такої процедури береться невеликий зразок тканини і досліджується під мікроскопом для підтвердження наявності злоякісних клітин та остаточної постановки діагнозу. Інколи процес діагностики складніший, коли пацієнтці під загальним знеболенням проводять малоінвазивне дослідження – гістероскопію, кюретаж або діагностичну лапароскопію для взяття матеріалу з порожнини матки, яєчника, маткової труби, очеревини.
Наразі лише для раку шийки матки впроваджено рутинний скринінговий тест – цитологічний мазок за Папаніколау (ПАП-тест) у поєднанні з ПЛР-тестом на ВПЛ для певних вікових категорій жінок.
Оскільки симптоми онкологічних захворювань жіночої репродуктивної системи на ранніх стадіях часто невиразні, а також можуть бути спричинені іншими, менш серйозними хворобами, лікарі закликають жінок регулярно проходити гінекологічні огляди, щоб перевірити наявність ознак захворювання.

— В обласних онкодиспансерах, коли оперують, наприклад, із приводу раку шийки матки, найчастіше жінці видаляють усі дітородні органи і, звісно ж, і звісно, про майбутнє материнство можна й не мріяти.  Серед пацієнток мало хто знає про те, що існують інші — органозберігаючі методики, котрі дають вражаючі результати.

— Лікування гінекологічного раку залежить від багатьох факторів, включаючи розташування та різновид пухлини, ступінь поширення процесу, вік пацієнтки, наявність супутніх захворювань та репродуктивних планів на майбутнє. Зазвичай найкращим варіантом лікування є хірургічне втручання. Гістеректомія (видалення матки) — найпоширеніша операція серед онкогінекологічних пацієнтів. Вона може доповнюватися видаленням регіонарних лімфатичних вузлів, парацервікальної клітковини, верхньої третини піхви, інколи проводиться зі збереженням яєчників, наприклад при раку шийки матки. При розповсюджених формах раку яєчників, окрім гістеректомії, інколи доводиться виконувати не тільки резекцію сальника, а й максимальне видалення всіх об’ємних утворень черевної порожнини, що вимагає спеціальної підготовки хірурга та неабияких технічних навичок. Проте у LISOD такі операції проводяться за допомогою лапароскопічного доступу, фахівці мають значний досвід проведення таких втручань. Після завершення оперативного етапу боротьби з недугою, може бути призначена променева терапія або хіміотерапія, щоб запобігти подальшому поширенню раку та попередити рецидив захворювання.
Але пріоритетом є збереження не тільки здоров'я жінки, але і її репродуктивного потенціалу, тому по можливості проводяться органозберігаючі операції.

— Який підхід спеціалістів лікарні ізраїльської онкології LISOD у діагностиці та лікуванні онкогінекологічних захворювань?

— У нашому закладі працюють тільки досвідчені спеціалісти. Ми володіємо усіма передовими методами діагностики та лікування гінекологічного раку. Патоморфологічне дослідження зразків пухлинної тканини з визначенням імуногістохімічного профілю в німецькій лабораторії, а також високоякісне технічне обладнання, до прикладу ПЕТ-КТ, у поєднанні зі знаннями кваліфікованих лікарів променевої та лабораторної діагностики – це запорука точного діагнозу і, відповідно, правильного лікування.
Маємо також величезний досвід в галузі малоінвазивної хірургії – основна маса гінекологічних операцій виконується лапароскопічно, завдяки чому суттєво зменшується імовірність післяопераційних ускладнень, об’єм крововтрати, оскільки немає великого розрізу живота, а всі маніпуляції виконуються через невеликі проколи передньої черевної стінки. Тому пацієнтки виписуються на другу-третю добу після хірургічного втручання, а процес одужання та реабілітації набагато легший і працездатність відновлюється значно швидше.

Записатися на консультацію до онкогінеколога можна за телефонами контакт-центру LISOD:
0-800-500-110 — безкоштовно по Україні;
+38-044-277-8-277 — щодня з 8.00 до 20.00.