Капсульна ендоскопія в LISOD. Особливості діагностики

Вадим Корпяк

Автор: Вадим Корпяк

Хірург. Ендоскопіст. Завідувач відділення діагностичної та інтервенційної ендоскопії

Ендоскопічне дослідження за допомогою капсули. Кому це потрібно і в чому особливості такої діагностики? Давайте з’ясуємо.

Гастроскопія  дозволяє обстежувати стравохід, шлунок, дванадцятипалу кишку. Колоноскопія — товсту кишку. Тонка кишка — це майже шість метрів травного тракту, і довгий час ця ділянка була недоступною для ендоскопічної діагностики.  Тут могли ховатися запалення чи пухлини, починатися кровотечі. Але пацієнт роками не мав відповіді на питання: що ж насправді відбувається? 

Капсульна ентероскопія змінила це назавжди.

Що таке капсульна ентероскопія?

Це діагностичне дослідження, під час якого пацієнт ковтає невелику капсулу з вбудованою камерою. Після цього вона рухається травним трактом, знімаючи слизову оболонку зсередини. Виводиться з організму природним шляхом. 

В Лікарні ізраїльської онкології LISOD таке обстеження проводиться за допомогою  CapsoCam Plus. Це одна з найефективніших капсул у світі. 

Більшість подібних приладів оснащені однією камерою. CapsoCam Plus має чотири камери: вони одночасно знімають у всіх напрямках, формуючи повну панорамну картину — 360 градусів. Це означає, що жодна ділянка слизової оболонки не залишиться поза увагою лікаря.

Капсула робить до 20 знімків на секунду і має ресурс батареї до 20 годин. Цього достатньо, щоб повністю дослідити тонку кишку навіть у пацієнтів із уповільненою моторикою кишківника. 

Капсула не потребує жодного зовнішнього обладнання — ні реєстраторів даних, ні дротів, ні наклейок на тілі. Всі зображення зберігаються безпосередньо в пам’яті капсули. Після ковтання приладу можна вести звичний спосіб життя протягом дня. 

Важливо, що технологія безпечна для пацієнтів із кардіостимуляторами, дефібриляторами та інсуліновими помпами. 

Коли призначається це дослідження?

Капсульна ентероскопія є методом вибору в кількох клінічних ситуаціях.

Перша і найпоширеніша — це прихована або незрозуміла кровотеча з травного тракту, коли гастроскопія і колоноскопія не виявили її джерела. 

Анемія без очевидної причини, кров у калі, падіння гемоглобіну — все це може бути наслідком кровотечі саме в тонкій кишці.

Друга ситуація — підозра на хворобу Крона або її контроль. Це хронічне запальне захворювання, що може вражати будь-який відділ травного тракту, зокрема тонку кишку. Капсульна ентероскопія дозволяє оцінити поширеність і активність запального процесу.

Також дослідження призначається при:

  • підозрі на целіакію або контролі її лікування;
  • підозрі на поліпи тонкої кишки;
  • підозрі на пухлини тонкої кишки — доброякісні або злоякісні;
  • болях у животі нез'ясованого походження, коли інші методи не дають відповіді тощо.

Як підготуватись до дослідження?

Підготовка до капсульної ентероскопії є важливою частиною процедури — від неї залежить якість зображень і інформативність.

За день до обстеження пацієнту рекомендується легкий сніданок і обід, після чого краще перейти на прозорі рідини — воду, несолодкий чай, прозорі бульйони. Їжу і напої червоного кольору потрібно виключити, оскільки вони можуть імітувати кров на зображеннях. Ввечері, як правило, приймається спеціальний препарат для очищення кишечника — конкретна схема підготовки обговорюється індивідуально.

У день дослідження пацієнт приходить у лікарню натщесерце, ковтає капсулу, після цього може повернутись до запланованих справ. Фізичне навантаження в день процедури краще обмежити.

Після завершення дослідження капсула виводиться природним шляхом. Капсулу необхідно повернути в лікарню, щоб фахівець мав можливість отримати і проаналізувати записи з камер.

Чи є ризики?

Капсульна ентероскопія — це безпечна процедура, що добре переноситься. 

Як і будь-яке медичне дослідження, вона може мати обмеження та ускладнення, про які пацієнт має знати заздалегідь.

Найсерйозніше, але рідкісне ускладнення — затримка капсули в кишківнику. Це відбувається тоді, коли прилад не може пройти через звужену ділянку кишки — наприклад, через рубцеві зміни після операцій або пухлину тощо. У більшості пацієнтів без відомих захворювань кишечника ризик затримки капсули є мінімальним (становить менше 1%). При хворобі Крона або деяких інших станах лікар може призначити попереднє обстеження для оцінки прохідності кишківника.

Важливо розуміти: затримка капсули — це не катастрофа. Якщо прилад не виходить самостійно, може знадобитися малоінвазивне хірургічне втручання. У таких ситуаціях капсула відіграє роль «мітки», яка вказує лікарям, де виникло звуження кишківника через пухлину або інший патологічний процес. Операція дозволяє витягти капсулу і одночасно (у разі можливості) провести хірургічне лікування або ж взяти біопсію для точної діагностики проблеми. 

Перед дослідженням лікар обов'язково збирає детальний анамнез і оцінює можливі ризики індивідуально для кожного пацієнта.

Абсолютним протипоказанням до капсульної ентероскопії є відома або підозрювана непрохідність кишківника, а також деякі порушення ковтання. 

Під час вагітності капсула не застосовується.

Якщо під час або після дослідження з'явились біль у животі, нудота, блювання або відчуття, що щось пішло не так — необхідно негайно звернутись до лікаря, не чекаючи планового прийому.

Коли буде результат?

Після повернення капсули в лікарню лікар-ендоскопіст аналізує отриманий матеріал. Фахівець уважно переглядає весь запис, фіксує знахідки і формує детальний висновок. Як правило, результати дослідження пацієнт отримує протягом кількох днів після здачі капсули. У разі потреби лікар призначає консультацію для обговорення результатів і визначення подальшої тактики.

Якщо у вас тривалий час є незрозумілі симптоми з боку ШКТ, якщо інші методи не дають відповідей на запитання, якщо вам вже рекомендували пройти капсульну ентероскопію — запишіться на консультацію в LISOD. Наші лікарі допоможуть вам точно встановити діагноз і призначать якісне і сучасне лікування. 

Запишіться на діагностику:

0-800-500-110 — дзвінки по Україні безкоштовні.

Самолікування може бути небезпечним для вашого здоров’я!