LISOD - онкологічна лікарня з повним циклом допомоги: профілактики, діагностики, лікування і реабілітації з використанням міжнародних стандартів на засадах доказової медицини. У LISOD використовується необхідне сучасне високотехнологічне обладнання для діагностики та лікування онкологічних захворювань.
LISOD - онкологічна лікарня з повним циклом допомоги: профілактики, діагностики, лікування і реабілітації з використанням міжнародних стандартів на засадах доказової медицини. У LISOD використовується необхідне сучасне високотехнологічне обладнання для діагностики та лікування онкологічних захворювань.
Ставити перед собою недосяжні цілі — і досягати мети!
У суботу, 3 жовтня відбулася онлайн-трансляція Національної науково-практичної фахової школи. Захід висвітлював досвід лікарні LISOD у лікуванні пацієнток із розповсюдженим раком яєчників (РЯ).
Лікування РЯ — дуже актуальна проблема. 2018 року понад 185 тисяч жінок померли від цієї хвороби, а вперше почули діагноз близько 300 тисяч пацієнток, з них 60% мали розповсюджену хворобу. Попри комплексний підхід до лікування, більшість пацієнток (майже 70%) із РЯ матимуть рецидив захворювання протягом трьох років після закінчення першої лінії терапії. Такі цифри навела у своїй доповіді “Тактика персоналізованого лікування в першій лінії розповсюдженого раку яєчників” Алла Вінницька — онкогінеколог, хірург, головний лікар Лікарні ізраїльської онкології LISOD, доктор медичних наук, професор. Вона розповіла про еволюцію підходів до першої лінії терапії РЯ. На сьогодні стандарт хіміотерапії у першій лінії — карбоплатин і паклітаксел раз на три тижні, а от щотижневе введення одного або обох названих препаратів, яке подекуди практикується, суттєво не змінюють виживання без прогресування і загальне виживання. “Що важливо розуміти у розвитку рецидиву: ми усі чудово знаємо, що найбільш несприятлива форма хвороби — рефрактерна пухлина, — відзначила Алла Борисівна. — Це означає, що на фоні проведення хіміотерапії відбувається прогресування. Далі ми можемо говорити про платинорезистентну форму хвороби — у випадку, коли рецидив виникає у пацієнтки до півроку після закінчення лікування, і це також відносно несприятливий варіант. Якщо рецидив виникає пізніше — це платиночутливий рецидив, і у нас є можливість ще раз повернутися до хіміотерапії з препаратами платини. В такому випадку можна говорити про відносну перспективу для пацієнтки. Водночас чим коротший інтервал від закінчення попередньої хіміотерапії і початком наступної, тим гірша відповідь на наступну терапію”.
Також Алла Вінницька звернула увагу на те, що пацієнтки з РЯ живуть довше, якщо вони якісно прооперовані. Приміром, при виконанні повної циторедукції у пацієнток на ІІВ-IIIB стадії хвороби їх загальне виживання зростає в середньому на 60 місяців — тобто за умови якісної хірургії пацієнтки живуть в середньому на 5 років довше! На стадії ІІІС прогноз поліпшується на 46 місяців, і навіть на IV стадії — на 30 місяців.
Метою циторедуктивної операції є відсутність пухлини, яка визначається макроскопічно. Екстирпації матки з придатками і оменектомії — недостатньо. Потрібно видалити усі видимі залишкові пухлини. Чим більший розмір пухлини, що залишається після оперативного втручання, тим гірший прогноз для пацієнтки. Приміром, якщо після операції лишаються новоутворення розміром від 0,1 см до 1 см, такі пацієнтки “програють” в середньому 30 місяців життя порівняно з жінками, у яких видалено всі пухлини понад 0,1 см. “Тому дуже важливо при виконанні циторедуктивних операцій — ставити перед собою, здавалося б, недосяжні цілі: але це потрібно робити!” - наголосила Алла Вінницька.
Також професорка розповіла про підтримувальну терапію — лікування за допомогою препаратів, що застосовуються після початкового етапу лікування, зокрема, хіміотерапія, гормональна та/або таргетна терапія. Підтримувальна терапія — пролонговане лікування, яке рекомендується для запобігання рецидиву, коли він не визначається після початкової хіміотерапії, а також для уповільнення прогресування розповсюдженого процесу і продовження життя пацієнтки. Алла Борисівна детально розповіла про види підтримувальної терапії, які застосовуються в онкогінекології, зокрема, про використання препаратів бевацизумаб та олапариб при РЯ.
Також важливий нюанс — BRCA-статус пацієнток із РЯ. Провідні онкологічні товариства рекомендують тестувати на мутації BRCA1/2 усіх пацієнток із немуцинозним РЯ у момент встановлення діагнозу незалежно від сімейного анамнезу. Мутація в такому випадку є прогностичним маркером: пацієнтки з BRCA2 мають більш сприятливий прогноз, ніж пацієнтки з BRCA1 і негативним статусом. Водночас пацієнтки без мутацій зазвичай краще реагують на терапію бевацизумабом.
Також Алла Борисівна продемонструвала результати досліджень серед різних груп пацієнтів — у яких проведена первісна циторедукція і після інтервальної циторедукції; які отримували плацебо або підтримувальну терапію олапарібом, з залишковою пухлиною і без залишкової пухлини і окреслила фактори, що впливають на загальне виживання і виживання без рецидиву. Результати досліджень доводять, що у групі пацієнток, які отримували підтримувальну терапію олапарібом, зростає час безрецидивного виживання. Саме тому нині йдеться про важливість призначення PARP-інгібіторів (олапарібу) у першій лінії терапії — інакше пацієнти втрачають шанс на тривале безрецидивне виживання. Приміром, серед жінок із мутацією BRCA1, що в 1 лінії пройшли терапію олапарібом, 48% не матимуть прогресування хвороби протягом 5 років.
Крім того, спікерка детально розглянула особливості терапії HRD-позитивних пацієнток і переваги застосування в цій групі олапарибу і бевацизумабу.
Насамкінець Алла Вінницька підкреслила важливість для онколога, який призначає лікування, керуватися настановами NCCN: “Ми маємо звіряти те, що ми можемо запропонувати нашим пацієнтам, із тим, що пропонують провідні онкологи світу”.
Попри те, що стандартом хірургічного лікування раку яєчників є відкрита хірургія, Сергій Байдо, онколог, хірург, заступник головного лікаря з хірургічної роботи LISOD, своїм досвідом доводить: лапароскопічна хірургія, навіть при розповсюдженому захворюванні — можлива. Сергій Вікторович розповів, що справжній інтерес до циторедуктивної хірургії виник близько двадцяти років тому, коли було опубліковане дослідження, яке включало результати майже 7 тисяч пацієнтів. Саме тоді стало відомо, що кожне зменшення на 10% пухлинної маси при РЯ в черевній порожнині збільшує на 5,5% медіану виживання (загальне виживання). У групі пацієнток, де менше 25% отримали циторедуктивну операцію, виживання було майже на 50% нижчим, ніж у групі жінок, де 75% були прооперовані. На той момент не враховувалася якість хірургії. Відомо, що розмір залишкової пухлини після оперативного втручання також впливає на виживання. Якщо видимої макроскопічно пухлини не було зафіксовано, виживання таких пацієнток у кілька разів вище за виживання пацієнток із залишковими пухлинами. Таким чином повна циторедукція подвоює час виживання порівняно з часом для пацієнток із пухлинами до 1 см, і втричі перевищує час виживання порівняно з випадками, коли розмір залишкової пухлини перевищує 1 см.
Сергій Байдо розповів про головну причину відмови у проведенні операцій пацієнткам із поширеним РЯ, зокрема, при наявності перитонеального канцероматозу. Онкогінекологи не завжди можуть проводити операції в усіх відділах черевної порожнини. Тож при наявності метастазів пухлини у верхніх відділах живота таку операцію має проводити або команда хірургів із декількох фахівців (що складно і дорого), або ж один універсальний хірург, здатний оперувати у верхніх і нижніх відділах черевної порожнини одночасно.
Сергій Вікторович окреслив обстеження, які мають бути проведені пацієнткам перед початком лікування для оцінки резектабельності. Доповідач наголосив, що циторедуктивна хірургія при РЯ має включати щонайменше: тотальну гістеректомію з придатками, тотальну оменектомію нижче шлунка, апендектомію, тазову та/або парааортальну лімфодисекцію (якщо лімфовузли збільшені при КТ). Також він назвав покази для неоад’ювантної хіміотерапії.
Перша лапароскопічна циторедукція при РЯ в Україні була проведена 2011 року в LISOD, а 2014 року командою Сергія Байдо була проведена перша у світі первісна лапароскопічна циторедукція при поширеному раку яєчників з PCI>10. До 2020 року хірургічною командою LISOD проведено понад 200 циторедуктивних операцій, із них близько третини — у пацієнток із IIIC стадією хвороби. Середній вік прооперованих пацієнток — 45,7 років, середній індекс маси тіла — 25,6 кг/м2. Середня крововтрата — 50,4 мл, середня кількість видалених лімфовузлів — 17,3.
Далі Сергій Вікторович представив випадок хірургічного лікування 25-річної жінки із серозною пухлиною яєчників T3cNxM0G3, PCI=19, PIV=6. Проведена повна первісна циторедукція з виконанням гістеректомії, резекції сигмовидної і прямої кишки, тазової перитонектомії, атиповими резекціями печінки, правої геміколектомії, стриппінгу і резекції правого купола діафрагми, часткового стриппінга лівого куполу діафрагми, оменектомії, спленектомії та ін.
Загальний час втручання — понад 10 годин. За результатами операції видимих макроскопічно залишкових пухлин — немає. Сергій Вікторович продемонстрував скорочену версію запису операції, пояснив важливі нюанси, деталізував кожен крок.
Наприкінці зустрічі Сергій Байдо і Алла Вінницька відповіли на запитання від колег, які надійшли у чаті протягом прямої трансляції.
Повний запис «Школи циторедуктивної хірургії у пацієнток із раком яєчників. Досвід клініки LISOD» доступний за посиланням:
https://www.youtube.com/watch?v=Q8xA9ayQi5E&feature=emb_logo
А ми нагадуємо, що тактику лікування індивідуально для кожного пацієнта в LISOD визначає мультидисциплінарна команда фахівців. Враховуються особливості конкретної хвороби і рекомендації провідних онкологічних товариств світу. Лікування у LISOD відповідає можливостям провідних медичних закладів Європи та Ізраїлю. Тож не втрачайте час на пошуки кращого лікаря — звертайтеся у LISOD!
Записатися на консультацію можна за телефонами:
0-800-500-110 — безкоштовно по Україні;
+38-044-277-8-277 — щодня з 8.00 до 20.00.
